Стрес

Чому так багато запитів «Як подолати стрес»

«…Стрес – аромат і смак життя. Повна свобода від стресу означала б смерть…» Ганс Сельє

Стрес (англ. stress — напруга) — функціональна відповідь організму на вплив пошкоджуючих факторів.

Чи може життя бути без пошкоджуючих факторів – це питання філософське. Але тоді замість питання “як подолати стрес”, логічно поставити питання “як николи не відчувати негативного впливу середовища”…

Всупереч сформованій думці, стрес – явище чудове, оскільки перерозподіляє пріоритети в роботі систем та органів людини, в кінцевому рахунку, дозволяючи їй вижити в екстремальних умовах.
Будучи однією з найдавніших реакцій організму, стресовий відгук був призначений для забезпечення людини надможливостями за секунди.

«Бий або біжи» — так вчені називають стан, в який людина практично моментально впадає завдяки стресу при зіткненні з небезпекою, що загрожує життю.

Як стрес впливає на організм людини і чи точно треба знати, як подолати стрес

Ящо шось трапилося, і організм відреагував як на проблему – це означає, що організм потребує потужних енерговитрат – запекла боротьба при нападі, вивільнення з-під завалів, тривалий біг. Організм миттєво підпорядковує інтереси всіх органів та систем саме енергозабезпеченню цих процесів.

За личині хвилини створюється новий тип функціонування ендокринної системи, дуже жорсткий, але необхідний для наднавантажень.
Вуглеводний обмін зводиться до мінімуму, органи та системи практично голодують, перенаправляючи глюкозу до тих систем, які без неї не зможуть: головного мозку, кровотворної тканини та еритроцитів, міокарда.

Відбувається і ряд інших гормональних сплесків, наприклад вазопресину. Підготовляючи організм до можливої сутички, він змінює густоту крові, підвищує судинний тонус, підвищує больовий поріг чутливості, підвищує тонус гладкої мускулатури, а заразом і напружуючи органи, піднімаючи кров’яний тиск і змінюючи процеси пам’яті та мислення.
Таким чином стрес викликає широкий спектр зрушень фізіологічних функцій щитовидної залози, статевих органів, системи кровообігу, серця, киснезабезпечених механізмів, психічних функцій, показників крові.

Імунітет при стресі максимально пригнічений (оскільки є великим споживачем енергії, а в стані стресу опір хворобам не розглядається організмом як важлива функція.)

Масштабна перебудова приводить організм у стан, який призначений для гіпернавантаження: боротьба з ворогом, звіром; втеча швидко або далеко і довго, вивільнення з-під уламків і завалів і т.д.

І це дає вижити в надекстремальних умовах! Тому питання “як подолати стрес” – зовсім недоречне.

Але тепер, знаючи як стрес впливає на організм людини, уявить, що вся ця перебудова – не до чого не веде!

Бо мамонти загинули, за їжу та жінок битися немає необхідності, раптові напади диких звірів або ворожого племені не відбуваються.

Ці реальні важки для подолання загрози змінилися інтелектуальними жахами: кредити банків, погрози начальника, зрада партнерів…

Вони викликають такий самий емоційний вибух, і ті ж гормональні перебудови. Але марні, оскільки банк ніхто розносити на цеглу не побіжить, начальника бити не буде і за партнером, який вкрав гроші, гнатися не доводиться, оскільки крадіжка швидше за все красиво обставлена.

Тобто перебудова є – а відповіді – немає.

Ось тут ми і підходимо до поняття дистресу, який з медичної точки зору є руйнівним і небезпечним для організму. Але запит «як боротися з дистресом» – я не зустрічала жодного разу.

Чим відрізняється дистрес від стресу

Дистрес – це стресова перенапруга, яка не знайшла правильного відпрацювання. І з цим організм не може впоратися без небезпечних для здоров’я наслідків. Або якщо стресові фактори не дуже сильні, але постійно повторюються і переходять у хронічний стан.

Будь-який вид дистресу (гостра травма або хронічна ситуація) вимагає негайного втручання і не повинен залишатися поза увагою. Руйнування при дистресі йдуть повільно і часто безсимптомно до моменту вже серйозних наслідків.

Як подолати стрес – питання недоречне. Як боротися з дистресом – правильне питання.

Психотерапія при стресі починається з навчання як розрізняти поганий стрес (дистрес).

Фізіологічні зміни при дистресі

печія; відрижка; нудота; різі у шлунку; сухість в роті; утруднення ковтання, зниження апетиту; втрата або збільшення у вазі;
бруксизм (скрипіння зубами уві сні);
біль за грудиною; головний біль; біль у спині;
часте сечовипускання;
заїкання;
дзвін у вухах; припливи спека, почервоніння обличчя; свербіж;
похолодання рук;
періодичні м’язові спазми: спазм м’язів рук, незрозумілі м’язові болі; «викручування» суглобів; сильне тремтіння верхніх кінцівок; тики та
нав’язливі рухи;
часті інфекційні захворювання дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем, нежиттю;
«стрибки» артеріального тиску; підвищення потовиділення;
висипання у вигляді червоних плям або бульбашок, що виникло «на порожньому місці»;
еректильна дисфункція, зниження лібідо.

Емоційні зміни при дистресі

заниження самооцінки;
примхливість; брехливість; постійна критика близьких; уразливість;
дратівливість; тривожність; плаксивість; вибухи гніву; імпульсивні вчинки;
ворожість до інших; підозрілість;
зникнення цілей, стимулів, інтересів у житті; песимізм;
почуття провини; концентрація на неприємних подіях;
почуття нереальності того, що відбувається;
зниження порога занепокоєння;
схильність до командних криків;
почуття самотності, безвиході, невимовної туги;
поява думок про самогубство;
зміна довжини сну та порушення його якості (кошмари);
підвищення чутливості до гучних звуків, яскравого або миготливого світла;
навіть найменша неприємність може викликати паніку, занепокоєння чи агресію.
Поведінкові зміни при дистресі
втрата інтересу до зовнішнього вигляду;
втрата колишніх інтересів: до роботи, до хобі;
нервовий регіт;
схильність до вживання алкоголю, наркотиків, медичних препаратів;
старання перебувати ізольовано;
постійна нестача часу;
трудоголізм та постійне навантаження на роботі та вдома як самостійна спроба «відійти» від ситуації;
конфліктність;
часті помилки у звичній роботі;

Інтелектуальні порушення при дистресі

погіршення пам’яті: людина погано запам’ятовує та швидко забуває, можуть бути провали в пам’яті;
складнощі з аналізом нової інформації;
повторення раніше сказаного;
нав’язливі думки, найчастіше – негативні;
в’язкість мови;
складнощі з прийняттям рішення.

Це видимі прояви. Але якщо вам цікаво, що робить хронічний стрес (дистрес) на молекулярному рівні – читайте дослідження.

Стрес, дистрес: чим може допомогти психотерапевт

Перш за все зрозуміти, що питання «як подолати стрес» – невірне. Як відпрацювати стрес і як не потрапити в надмірний стрес у сучасному його варіанті – це питання роботи з психотерапевтом.

Важливо знати, що незважаючи на те, що стрес – це фізіологічна реакція організму, саме психіка людини визначає які саме емоційні реакції будуть на ту чи іншу подію і якої інтенсивності.

Психічні підсвідомі процеси можуть провокувати стресові ситуації раз за разом там, де їх не повинно бути.

Тому психотерапія дистресу це

Навчити розбиратися, чим відрізняється дистрес від стресу саме у вас.

Розібратися, чому ви потрапляєте у стресові ситуації занадто часто або занадто сильно реагуєте.

Що є джерелом саме вашого стресу:

внутрішні переживання, думки, жорсткі концепції,
розбалансованість сфер життя і цейтнот,
актуальні здібності, характерології, які створюють стресові ситуації.

Проаналізувати, як ви долаєте стрес:

чи працюють стрес лімітуючи системи,
який дитячий капітал подолання стресу,
який набір копінгів і чому саме такій.

Якщо питання “як подолати стрес” – це питання вашого сьогодення – запрошую до роботи: або індивідуальної психотерапії, або групового формату подолання стресу: у групі керованого дихання, у групі ревіталізації, або групі балансу.