Стрес та серце – як ви відчуваєте цей зв’язок?
Нажаль більшість людей вважає, що «прихопило бо це стрес» – це не про небезпеку.
Стрес та серце: трохи лякалок
65-та щорічна сесія вчених (65th Annual Scientific Session) Американського коледжу кардіологів (American College of Cardiology’s), США, зробили застереження.
Коли мозок обробляє стрес, підвищується активність зон головного мозку, які впливають на підвищення ризику розвитку серцево-судинних захворювань у 14 разів.
Так спостереження за людьми з високим рівнем активності центрів стресу головного мозку впродовж 5 років показали, що у 35% учасників діагностовано захворювання серця і судин аж до інфарктів та інсультів.
Так, ми знаємо про тип А – це люди, які легко вибухають емоційно та дуже нервово реагують. І сам тип А – це інфаркти та інсульти.
Нажаль побачити чітку кореляцію вчені змогли, а от пояснити хімію процесу не змогли.
Але мене це здивувало, чому шукали саме хімічну причину. Бо механічне пояснення було відкрите ще у 1980-ті роки.
Стрес та серце: цікаве дослідження про легені
Це відоме 70-річне Фремінгемське дослідження, яке було присвячене саме причинам серцево-судинних захворювань.
Відмінність цього дослідження, що вони зацікавилися питанням кореляції розміру легень із тривалістю життя.
Дослідили 5200 людей, а це велика вибірка. Висновок здивував, хоча теж дивно чому: чим більший об’єм легень – тим більша тривалість життя.
Але як так відбувається, що людина має однакову будову, а об’єм легень різний?
Стрес та серце: фізіологія яка рятує
Система кровообігу – це прокачка за добу в середньому 9 тисяч літрів крові. Задля постачання клітинам кисню та задля видалення з них відходів. Повний цикл циркуляції крови в наших артеріях і венах – це 60 секунд.
Але що підтримує швидкість та силу потоку? Тиск у грудній порожнині! Вдих – і сила від’ємного тиску допомагає крові приплисти до серця, а видих – це ток крові від серця до периферії тіла і до легень. Це наче хвилі океану: припливи й відливи.
А що ж створює тиск у грудній клітці? Його створює діафрагма – це такій м’яз, наче парасолька, яка підтримує легені. Видих – діафрагма піднімається, тисне на легені та зменшує їх об’єм. Вдих – діафрагма опускається, наче тягне за собою легені і вони розширюються.
Діафрагма дуже працьовита – за день вона робить рухи вгору і вниз десь 50 тисяч разів
Дослідники фіксують, що сучасна людина не використовує цю амплітуду повністю. У середньому на 10 – 20 відсотків від можливості.
Тобто серце наче притиснуте. А це в артеріальний тиск і низка проблем кровообігу.
Стрес та серце: що ж так впливає на діафрагму сучасної людини
Малорухомість та стресова перебудова.
Перш за все діафрагма – це величезна фасція. Про вплив стресу на фасцію читайте дуже детально
Діафрагма – це м’яз. А стрес обов’язково впливає та змінює м’язи. Затвердіння, скорочення, ущільнення. Так задумано природою. Бо природа має механізм і повернення у норму. Але біда в тому, що ми цей механізм не застосовуємо.
Бо повинні відпрацьовувати стрес фізично: сильне навантаження, крики. Тобто організм готовий, а ми – ні. Діафрагма спазмується, укорочується але у норму не повертається.
А важливо знати, чому діафрагму іноді називають «другим серцем». Бо вона працює у ритмі серця і головне – вона значно впливає на силу серцебиття.
Що для серця означає правильна функціональна діафрагма, яка працює хоча б на 70 відсотків своїх можливостей?
Це зниження навантаження на серце. А вільно працююче серце – це вражаюча ефективність і це про стабілізацію тиску, і покращення кровообігу з усім хімічними змінами.
Бо те, заради чого ми дихаємо – це життєздатність клітин і тканин
Стрес та серце: як допомогти своїй діафрагмі
Сьогодні з цим питанням вам можуть допомогти МФР (міо-фасціального релізу) фахівці. (список таких фахівців точно є в школі «Реабілітолог»).
Це і Інструктори з дихання. Бо це пряме завдання техніку керованого дихання.
Кінезіологи так само працюють з відновленням цих функцій, перевірять іннервацію діафрагми – компресія шийного відділу чи зсув хребця призводить до защемлення діафрагмального нерву з одного чи іншого боку, що призводить до порушення в роботі лівої чи правої половині купола діафрагми.
А що з офіціальною медициною? Пігулки! Але іноді саме вони і рятують. Якщо вже все сильно запущено.
Щоб не доводити себе до такого – приходьте у групу «Видихаємо», ми там обов’язково говоримо та пропрацьоваємо зв’язок «Стрес та серце».
