Що робити зх РХП – нажаль питання не просте.
Розлад харчової поведінки (РХП) – досить серйозна проблема, яка існує з давніх часів, і питання про те, що робити з РХП сьогодні, досить добре вивчене. За останній рік звернень значно збільшилося. І що лякає – багато підлітків і навіть дітей вже мають серйозну симптоматику.
Наш час – це час травми і надстресу у зв’язку з війною: вимушена еміграція мам з дітьми, жахливі умови в зонах бойових дій, практично кожен має близького на фронті.
І це позначається, зокрема, на ставленні до їжі.
Згідно зі статистикою, до 22% підлітків демонструють дивне ставлення до їжі. Підлітки, які зазнають утисків через етнічну або расову складову, хворіють на РХП в 3 рази частіше.
Що робити з РХП – це питання про страшну статистику
Розлади харчової поведінки є основною причиною смертності та захворюваності серед підлітків, будучи основною причиною смерті у віці від 5 до 24 років.
1/3 жінок і 1/5 чоловіків, які пройшли військові дії в якості бійця, біженця, потерпілого, мають розлад РПП.
РХП не така вже й проста хвороба. І проблема не в схудненні або наборі ваги.
Вона займає друге місце за смертністю серед психічних захворювань.
Що робити з РХП – а чі знаєте ви що це таке
Більшість людей вважає, що РХП це булімія і анорексія, а страждають ними тільки люди певних професій: актриси, спортсменки, моделі
Насправді це не так. Булімія і анорексія стали відомі широкому колу завдяки відомим людям, які розповідали про це. Але страждають від РХП люди не за ознакою професії. І найстрашніше, що зростання розладів харчової поведінки у дітей і підлітків йде катастрофічно.
На жаль, проблема наростає і розвивається. Рекласифікація розладів харчової поведінки (РХП) в DSM-5 в 2013 році означає, що більше молодих людей відповідають діагностичним критеріям певного розладу харчової поведінки, ніж раніше. Критерії, необхідні для постановки діагнозу нервової анорексії (НА) або нервової булімії (НБ), були розширені, і включені нові діагнози, такі як компульсивне переїдання (КПП), синдром нічного переїдання, очисний розлад і уникно-обмежувальний розлад прийому їжі (ARFID).
Перш ніж зрозуміти, що робити з РХП, дуже важливо розуміти, що РХП — це ще й перелік станів:
- компульсивне переїдання (приступоподібне, патологічне);
- це і пікацизм (тяга до неїстівних речовин),
- румінаційний розлад,
- розлад уникнення або обмеження їжі через її консистенцію, смак.
- Це також синдром нічного поїдання їжі,
- синдром очищення (зловживання очисними процедурами).
- Це і орторексія — уникнення продуктів через «некорисність» або надмірна присутність у раціоні через «корисність».
- Це і діабулімія — гра з інсуліном заради схуднення.
Що робити з РХП – чому це важливо
Тому що їжа – це певні мікроелементи, без яких не може працювати організм. Їх нестача або надлишок обов’язково змінюють хімічне середовище організму, що в свою чергу тягне за собою важкі зміни.
У РПП дуже високий рівень супутніх ускладнень серцево-судинної системи, гормональної, дихальної, шлунково-кишкового тракту. І це у дорослих людей. А наслідки розладів харчової поведінки у дітей і підлітків ще гірші, тому що ще триває формування функцій і систем організму.
Ну і варто не забувати, що РХП має високий рівень смертності.
Зміни у ставленні до їжі неможливо не помітити. Будь-яка людина інстинктивно розуміє, що щось не так. Але багато людей не надають цьому значення або намагаються впоратися самостійно.
Згідно з дослідженнями відділення психічного здоров’я дітей і підлітків, лікарня Грейт-Ормонд-стріт, Лондон WC1N 3JH, Великобританія, передбачувана поширеність РХП протягом життя серед підлітків становить близько 13%.
Оскільки АРФІД є відносно новим діагностичним захворюванням, досліджень його поширеності небагато. У закладах третього рівня медичної допомоги частота зустрічальності коливається від 5% до 23%.
Але важливо знати, що РХП – це видима частина невидимих проблем
За РХП завжди стоїть певний механізм у психіці. І саме тому, що у вас немає свідомого доступу і можливості опрацювати ці психічні зміни, тіло починає поводитися не так.
Тому важливо звернутися до психіатра і психотерапевта. Обов’язково.
Якщо помітили дивні зміни в харчуванні або зміну ваги у дитини або підлітка – потрібно діяти негайно. І нагадую – РХП не є запитом до психолога «зробіть щось з моєю дитиною». Це хвороба, і тому потрібно звернутися до психіатра і психотерапевта з відповідною освітою.
І потрібно врахувати, що фахівець не візьме в роботу дитину окремо. Чому при психічних проблемах у дитини в психотерапію беруть її тільки разом з батьками, або навіть тільки батьків – читати.
