«Мені потрібний психотерапевт недорого» – дуже поширений запит при пошуку, витоки якого мають декілька помилкових міркувань
Якщо думка, що «стоматолог недорого» і «гінеколог недорого» є небезпечною, то «психотерапевт недорого» чомусь здається логічним.
У першій частині статті я описала початкові витрати на вступ до цієї професії, яки вже вражають.
Але професія психотерапевта специфічна тим, що робота здійснюється «через себе» у прямому сенсі цього слова.
Власна психіка, власний інтелект, власний стан тілесності – це важливі інструменти роботи психотерапевта.
Чи можна потрапити в пастки, і які саме з запитом «потрібний психотерапевт недорого»
Важливий момент гарантій якісної психотерапії – стан психотерапевта.
Пошуковий запит через фільтр «психотерапевт недорого» може привести до психотерапевта, який може не тільки не допомогти, а і нашкодити.
У психотерапію вкрай рідко звертаються щасливі та успішні люди. Як правило, визнати необхідність психотерапії допомагають або вже лікарі, або важкі життєві обставини, коли далі вже просто неможливо.
І тоді до психотерапевта приносять потік болю, важких подій, травм.
Уявіть собі, що щодня необхідно вслухатися і зрозуміти стан людини, яка перебуває у травмі, болю.
Часто для фахівців допомагаючих професій навантаження біллю інших закінчується рядом серьозних розладів:
-
вторинною травматизацією,
-
втомою від співчуття,
-
вигоранням.
Психотерапевт тут у першому ряду, якщо не вживе заходів, щоб цьому протистояти, дотримуючись заходів безпеки.
Що допомагає психотерапевту залишатися в ресурсному стані:
- особиста психотерапія,
- балінтовська група,
- супервізія,
- обмеження кількості прийомів паціентів на день,
- рекреаційні заходи.
До будь якої іншої професії таких вимог немає. Бо це не критично.
А для психотерапевта цей перелік – є обов’язковою умовю етичності надання послуг, сертифікації.
Згідно з етичними нормами, психотерапевт не може проводити сеанс психотерапії, якщо перебуває не в ресурсному стані. І ця норма не просто так включена до Етичних кодексів. За порушення етики може послідувати позбавлення сертифікації, а отже, права на практику.
Як ви вважаєте, у кого більше шансів виконати цю умову: у психотерапевта який коштує відповідно, або якщо психотерапевт недорого бере?
Особиста психотерапія та супервізія – це не про примху чи моду
Вимоги дотримуватися частоти особистої психотерапії та супервізії входять до умов підтвердження сертифікації та допуску до роботи не просто так.
Процес роботи з глибинними шарами психіки та структурою особистості – це процес емпатичного приєднання до пацієнта.
Приєднання до механізму психіки, в якому щось не так у різному ступені. Від простих захисних механізмів до складних розладів. В останньому випадку заради свого виживання деструктивні патерни можуть бути дуже сильними, всепоглинаючими. І тут про питання: якщо психотерапевт недорого бере чи пійде він у цей процес? Якщо пійде – чим сбалансує дісбаланс між напругою та оплатою?
Іноді в пацієнті відкривається те, що самому психотерапевту травматично.
І психотерапевт може втягнутися в процес і бути ніби оглушеним та засліпленим щодо деяких процесів. Саме тому кожен випадок перевіряється супервізором. Це погляд більш досвідченого, а головне — не залученого до процесу фахівця.
Супервізія безкоштовною не буває. Як правило, особистий психотерапевт і супервізор у психотерапевта коштують дорожче, ніж бере він сам. Це момент зростання.
Але якщо психотерапевт недорого бере, чи зможе він оплачувати супервізора стільки разів, скільки цього вимагає кейс, чи зупиниться на обов’язковому мінімумі
Сюди ж відноситься і особиста психотерапія. Часто на супервізії ми розуміємо, що проблема пацієнта реанімувала якийсь конфлікт, проблему самого психотерапевта. І тоді це обов’язково відноситься в особисту психотерапію психотерапевта.
Психотерапевтів, які бажають і вміють працювати з колегами, не так вже й багато, тому тут психотерапевта недорого складно знайти.
Але травматизація емоціями – це про тілесні реакції, і тілесність психотерапевта теж піддається впливу та деформації
Якщо система «небезпека-безпека» у пацієнта дала збій – це механічна перебудова симпатичної та парасимпатичної систем, точніше збій їхньої роботи. І це обов’язково впливає на людину напроти.
І обов’язкова складова рекреації для такої професії, як психотерапевт, – це робота з тілом.
Йога, масаж, спорт, сон, харчування. Це вже не про задоволення, примху чи розкіш. Це про виживання самому і здатність допомогти пацієнту.
Не складно підрахувати, скільки ж мінімально обійдеться таке відновлення. Якщо психотерапевт недорого бере, чи знайде він недороге відновлення?
Як впливає статус «психотерапевт недорого» на навантаження, яке має фізіологічні та етичні обмеження
Пересічній людині може здатися, що все просто – знижуй ціну – бери більше пацієнтів. Але скільки паціентів у день можна прийняти без “халтури”?
І тут спрацьовує одна з помилок – прирівнювання психотерапії до звичайної розмови.
Або автоматичної роботи, що не вимагає напруги.
У багатьох професіях є штатні операції, типові ситуації, які не вимагають напруги. Роблячи десятий, сотий або тисячний раз одне й те саме, можна не відчувати напруги.
Але у психотерапевта штатних ситуацій не буває. Якщо анатомічна будова органів однакова, то сфера психіки та її порушень — завжди суто індивідуальні.
Кожен новий пацієнт — це нове співвідношення знань, інструментів, досвіду, ресурсів, це завжди наче вперше
Те, що з боку виглядає як проста розмова, для психотерапевта — суворе дотримання алгоритму роботи, згідно з яким необхідно одночасно:
- Не просто слухати, а вислуховувати патерни мислення, слова-маркери.
- Спостерігати за тілесними реакціями та визначати їхню автентичність щодо мовних висловлюваньВизначати емоційну автентичність словесної розповіді.
- Визначати здатність пацієнта перевіряти реальність і вчасно вловлювати сигнали, що підказують про необхідність залучення інших фахівців.
- Відстежувати переносні реакції пацієнта на психотерапевта
- Відстежувати свої контрпереносні реакції на пацієнта (фіксувати їх для опрацьування).
- Розуміти, на якому етапі алгоритму роботи перебувають пацієнт і психотерапевт у даний момент, і утримувати процес у межах відповідної частини алгоритму.
- Перебирати можливі інструменти роботи, які потрібні в даний момент.
- Записувати те, що необхідно дослідити пізніше.
- Кожну хвилину оцінювати якість психотерапевтичного альянсу і підбирати реакції, слова, поведінку, які не зруйнують цей альянс.
- Витримувати специфічні прояви, які залежать від стану, рівня організації особистості, розладу.
- Не просто витримувати, а контролювати потрібний рівень емпатії, який дозволить вникнути в стан пацієнта, але не потонути в ньому.
Просто спробуйте прочитати весь цей список і уявіть, що ви одночасно це відстежуєте в будь-якій розмові. Як вам? Як вважаєте, якщо психотерапевт недорого бере, чи буде він йти в таку напругу?
Це складно. Але це треба вміти і дотримуватися цього. Це вже про те, що це сам по собі важкий труд. Чи може при цьому психотерапевт недорого брати?
Але якщо психотерапевт вкладається по повній, але бере недорого, чи не про проблему це фахівця? І як це допоможе чи нашкодить паціенту?
А ще треба зрозуміти рівень впливу оточення і визначити стратегію роботи з ним. Визначати важливі складові сетингу та вчасно їх коригувати.
Але найголовніше – психотерапевт постійно «пропускає» через себе реакції пацієнта і намагається зрозуміти, що це може викликати в інших людей.
Грубо кажучи, психотерапевт, сприймаючи пацієнта собою, визначає, наскільки останній важкий для сприйняття, складний для відносин з іншими людьми і що в стосунках запускається не так.
Справжня психотерапія неможлива без конфронтації, а це вже про протистояння
Це те, після чого часто пацієнти тікають, якщо психотерапевт не вловив, з чим, коли і як потрібно конфронтувати. А конфронтація викликає часто дуже потужні відповіді. Їх треба тримати. І це не про те, чи захоче “психотерапевт недорого” так напружуватися. Це про те, скільки взагалі цього можно витримати і як треба потім відновлюватися.
Для того щоб спокійно відкриватися назустріч пацієнту і використовувати власні відчуття для узагальнюючого висновку щодо інших, психотерапевт повинен бути максимально опрацьований від власних внутрішніх конфліктів, максимально стійкий емоційно і фізично.
А це спосіб життя, який вимагає дотримання низки серйозних умов, щоб бути спроможнім.
І якщо психотерапевт недорого бере – пощастило, чи баланс буде за рахунок не включення у процес?
По суті, ви берете в оренду тілесну, емоційну, ментальну чуттєвість психотерапевта. І довіряєте йому свої ментальні, тілесні та емоційні відчуття. Психотерапевт буквально “пропускає” їх через себе. Потім задіює знання та досвід застосування методу, щоб вибудувати гіпотезу та стратегію роботи.
І для цього краще підходить усвідомлений, об’єктивний, сильний і здоровий психотерапевт.
А це коштує грошей.
Припустимо, психотерапевт недорого бере. Тоді виникає питання про його стан. Якщо не відновлюватися, значить брати потрібно не тільки недорого, але ще й небагато. Тоді це хобі.
Від чого відмовиться «психотерапевт недорого» щоб вижити – ну хто ж знає
Дуже часто пацієнти, розмірковуючи, чому психотерапевт недорого не погоджується працювати, не враховують напругу та навантаження процесу і обмеження, пов’язані з цим.
Багато колег підтверджують, що оптимальна кількість прийомів — 3–4 паціента на день. Безумовно, є фахівці настільки потужні, що можуть приймати й 5–6 осіб щодня. Але це, скоріше, крайні винятки.
Виходити з того, що можна брати менше грошей, але більше годин, для професії психотерапевта не підходить.
Але «психотерапевт недорого» швидше за все так і вчинить.
Але таке навантаження вимагає і відповідних ресурсів. А тепер уявімо, що психотерапевт недорого бере, і тому не має можливості дотримуватися необхідних запобіжників руйнування.
Психотерапія – це професія, де стан психотерапевта – частина формули успіху психотерапії. І якщо психотерапевт недорого бере – чи буде це корисно для вас?
Барнетт (2008) додав турботу про себе як найважливіший обов’язок психотерапевта, оскільки без належної уваги до власного функціонування та благополуччя з часом може бути поставлена під загрозу здатність ефективно реалізовувати цінності професії психотерапевта, закріплені в етичних кодексах.
Глобальний висновок простий. Вартість – це не про жадібність. Це про собівартість професійних якостей і поточну ресурсність психотерапевта, які в психотерапії безпосередньо визначають кінцевий результат.
На жаль, доводиться констатувати суперечність: психотерапія потрібна багатьом, але це — досить дорога послуга. Я вірю, що з’являться програми допомоги тим, хто не може собі це дозволити. Медичне страхування теж може зробити свій внесок у забезпечення доступності опції “психотерапевт недорого”. Вже зараз у психотерапевтів є соціальні програми. Але співвідношення потреб і можливостей, на жаль, не поліпшується.
Але є ще одна важлива функція грошей у процесі психотерапії. Регулююча. Гроші завжди присутні в житті людини як ідея, вимога, бажання, потреба. Гроші пронизують стосунки. І людина має певні моделі поведінки щодо грошей. Визначаючи «психотерапевт недорого» або «психотерапевт дорого», насправді людина включає вже зовсім не економічні моделі, і вже зовсім не про психотерапевта.
Приходьте на скринінг-консультацію — розберемося, що ж у вас з грошима і що для вас означає «психотерапевт недорого».
