Чи реальна психосоматика циститу, чи це банальне бактеріальне захворювання
Щоб відповідь була для вас корисною, важливо пам’ятати, що цистит — це насамперед органічне ураження, і міркувати про психосоматику циститу ігноруючи це не правильно.
Цистит — це запалення сечового міхура. У медичній системі МКХ-10 усім видам цього захворювання присвоєно код N30.
N30.0: Гострий цистит — різке запалення з частим і болісним сечовипусканням.
N30.1: Інтерстиціальний цистит (хронічний) — тривале запалення стінок сечового міхура без бактерій.
N30.2: Рецидивуючий хронічний цистит — часті рецидиви захворювання.
N30.3: Тригоніт — запалення трикутної зони всередині сечового міхура.
N30.4: Променевий цистит — ураження променями після лікування пухлин.
N30.9: Цистит, не уточнений — точна причина не встановлена.]
Лікарі часто додають до основного коду код збудника (наприклад, кишкову паличку) з групи B95-B98.
Отже, перше, що важливо зробити, перш ніж лікувати «психосоматику циститу» як психологічне явище – звернутися до лікаря для точного встановлення локалізації, гостроти захворювання та отримання первинного діагнозу з призначеннями. І розпочати лікування. Це перша базова умова. І якщо все прогнозовано лікується та хвороба відступає – питання про психосоматику немає сенсу піднімати.
Психосоматика циститу: коли ми маємо задуматися, чи ні є причина психологічною
- захворювання не відповідає віку, способу життя, обставинам виникнення;
- коли причина встановлена, і медицина має способи її лікування, але у вашому конкретному випадку це не працює; або
- хвороба повертається знову і знову;
- коли симптоми не підтверджуються обстеженями;
- коли лікар під час бесіди встановлює зв’язок між появою симптому та психологічним тригером.
Це стосується загального підходу до всіх хвороб, і психосоматика циститу — не виняток.
У науковій психосоматиці першим важливим і обов’язковим кроком є точне розуміння органічної складової — діагноз, реакція на лікування.
Наукова психосоматика не пропонує замінити лікування ліками пошуком психологічної причини, а пропонує додати погляд на хворобу через призму психологічної напруги. А от тут є великі розходження між поглядами на психосоматику взагалі.
Якщо на запит «психосоматика циститу» ви бачите чіткі символічні пояснення на кшталт «пригнічений гнів, спрямований у сечовий міхур», «порушення меж», «образа на сексуального партнера» тощо, вирішіть для себе, наскільки ви готові пробувати підставляти до себе символічні узагальнення від авторів-гуру. Чому гуру? Тому що наукова психосоматика має свою історію, формулу виникнення та лікування. І вони не про загальну для всіх причину.
Історія прив’язування причини хвороби до функції органу – не більше ніж красива шоу-гра, що виникла через нерозуміння та неправильне тлумачення деяких реальних і справді сильних наукових теорій. Підхопили не розібравшися, як часто буває у науці.
Тим часом психосоматика завжди індивідуальна – і психосоматика циститу, зокрема
Відповідно, і символізм завжди буде індивідуальним. Так, можно запропонувати людині символізувати її зворобу. І мозок почне вибудовувати звязки. Але якщо під час дослідження вам пропонують готову відповідь і готовий символізм — ймовірність знайти причину саме вашої реакції органу зводиться до нуля.
Часто бачу пояснення психосоматики з посиланням на Нову германську медицину, але в стилі «почув дзвін, але не зрозумів, звідки він».
Нова Германська медиціна та психосоматика циститу
Карти НГМ ґрунтуються на зв’язку органу з типом тканини, з якої він утворений (у випадку з циститом це сквамозні клітини). Тип клітини має свій центр управління в мозку. У даному випадку це зовнішній шар кори головного мозку.
Далі НГМ наводить перелік «біологічних конфліктів», за які відповідає саме ця ділянка кори головного мозку. НГМ вважає, що частина кори головного мозку, яка керує сквамозними клітинами, обробляє сексуальний конфлікт (відторгнення, неприйняття); конфлікт втрати території (як у прямому, так і в переносному сенсах), втрата ідентичності.
Слабке місце цієї теорії полягає в тому, що точне визначення, яка саме ділянка обробляє який саме конфлікт, невідоме. Масштабних досліджень з алгоритмом, що гарантує достовірність результатів, проведено не було.
Але теорія дуже захоплююча й цікава та дійсно має сенс у решті її задуму. Однак на даний момент це лише теорія, дослідження та розвиток якої поки що під питанням.
Але, як і багато красивих та простих наукових теорій, її підхопили, прикрасили, комерціалізували, узагальнили й тим самим знецінили.
«Психосоматика циститу згідно з НГМ» — має 486 посилань у Gооgle.
«Наукове дослідження психосоматики циститу згідно з НГМ» — 0 посилань.
Жоден автор, який «лікує», прикриваючись НГМ або її спотвореними авторськими формами, не проводив і не проводить наукової роботи чи хоча б статистичного фіксування результатів.
Психосоматика циститу з наукової точки зору – це кілька складових
Про відмінності наукової психосоматики від метафізики, езотерики та авторських теорій читайте детальніше.
Психосоматика циститу – «запуск»
Якась подія викликає у вас стрес; це може бути фізичний стрес — переохолодження, перегрівання, голодування, нестача води тощо.
Подія може викликати психологічні переживання, і вони усвідомлені, ви можете чітко назвати суть переживання та її причину. Але це може бути й неусвідомлене страждання, якому немає чіткого вираження. Наче шось не так, а що саме. Часто людина настільки звикає до цього внутрішнього конфлікту, що не здатна навіть пов’язати його зі своїм станом і оцінити як негативний фактор.
Але в усіх цих випадках запускається стресова перебудова систем і функцій, важливою частиною якої є пригнічення імунітету.
Психосоматика циститу – провал адаптації до стресових впливів
Іншими словами – через свої особливості (фізичні, психічні, ситуаційні) ви не змогли впоратися з тригером. Тобто стресова перебудова не виключається. Кортизол проовжує пригнічувати імунитет.
Відповідно бактерії розмножуються, запалення не стримується протизапальним фактором.
Чому саме сечовий міхур? Існує поняття місцевого імунітету, який може бути підірваний давньою хворобою, патологією. І тоді орган просто стає першим «козлом відпущення». У такому випадку всі символізації йдуть нанівець.
Символізація та психосоматика циститу
Можлива символізація підсвідомістю, але не за типом єдиного для всіх шаблону, а індивідуально й іноді дуже несподівано. Не наводжу ці приклади, оскільки дуже й дуже важливо знайти саме вашу символізацію, а не прив’язуватися до запропонованого, що, до того ж, є небезпечним, оскільки може відвести вас у зовсім не потрібному вам напрямку.
Іноді це банальне відтворення травмуючої ситуації як тілесної пам’яті. Наприклад, у дитинстві перед поїздкою дитину змушували часто ходити в туалет і прямо вимагали результату. Щоб уникнути цих мук, людина у дорослому віці ухиляється від поїздок за допомогою циститу.
Або школяр зрозумів, як уникнути виклику до дошки — «написатися». Це було й ганьбою, й звільненням. У дорослому житті хочеться звільнитися від відповідальності, навантаження, але «написатися» не можна. Зате можна захворіти — психосоматика циститу тут логічна й доречна.
За свою практику я ще жодного разу не зустричала символізації, яка повторювалася.
Взагалі психосоматичний тип особистості – це не про конкретний орган чи хворобу, це про змінену систему емоційних реакцій, про спотворений шлях проявів і навіть спілкування. І часто хвороба – це не про конкретний тип психологічної проблеми, а про механізм, який створила людина аби не проявляти свої думки, почуття, бажання, небажання, агресію і т.д.
Саме тому робота не навколо символізації, чи органу, а навколо особистості.
Психосоматика циститу – що буде, якщо нічого не робити
Психосоматичні реакції означають, що в людини не працює правильний і ефективний механізм як оцінки подій, так і адаптації до них. І це може мати наслідки у різних сферах життя.
Як показує практика, життя з кожним роком додає переживань, але зменшує адаптивні засоби. І тому проблема потроху збільшуєтться. Чи може все просто само собою пройти? Може. Якщо якимось дивом життя змінеться настільки, що подразники відпадуть і не буде необхідності взагалі в якихось механізмах правильної адаптації.
Але краще всеж пропрацювати саме можливість по іншому проявлятися. І це не афірмації чи поради з книжок “як вибудувати кордони”.
Психосоматика циститу – це показання до психотерапевтичної роботи
Глибокої, часто довгої.
І нагадую, що новий закон чітко визначає, що з психосоматикою (а в медицині це називається соматоформним розладом або психогенним фактором) може працювати лише психотерапевт. Тому важливо перевіряти кваліфікацію та допуск фахівця.
Методи, рекомендовані в Україні для роботи з соматоформними розладами, зазначені в наказі МОЗ України.
Тому психолог-психосоматолог, коуч-психосоматолог, психосоматолог — це назви, що вимагають уточнення: чи є освіта та сертифікація за визнаним методом психотерапії. Не сертифікат «пройшов вебінар/курс/тренінг за цим підходом», а документ, який називається «Психотерапевт у методі “назва методу”».
Якщо фахівець не маючи відповідної кваліфікаціє починає допомагати вам подолати психосоматику циститу – це про порушення закону.
Якщо стаття вас зацікавила, і ви готові знайти відповідь, чому саме у вас виникла психосоматика циститу — звертайтеся або у форматі скринінг-консультації, або на індивідуальну психотерапію.
