Психосоматолог це хто і навіщо

Психосоматолог це неофіційна назва, це спеціалізація в психосоматиці – у дуже вузькій галузі психотерапії

Йдеться про роботу з психосоматичними розладами.

Про відмінності наукової психосоматики від езотеричної я писала докладно.

Тепер розберемося, чи психосоматика це окрема спеціалізація для психотерапевта, і хто такий психосоматолог.

Психосоматичні розлади — це хвороби, функціональні розлади, прямо зазначені в міжнародному класифікаторі хвороб, тобто вони належать до компетенції медицини.

Однак наукові дослідження та протоколи лікування психосоматичних розладів вказують на обов’язкову участь психотерапії.

Адже психосоматичні розлади — це результат тривалого й складного внутрішнього конфлікту, емоційної неспроможності, автоматичних реакцій.

Тіло вже має реальні дисфункції, ураження, але психіка залучає його до цього процесу

Лікувати ураження чи працювати з психікою?

А психіку лікувати медикаментозно чи за допомогою розмов?

Оскільки це розлад — його треба лікувати.

І медикаментозно, і за допомогою розмов.

Чи лікує за допомогою розмов психолог?

У даному випадку не можна говорити про психолога — фахівця лише з базовою, хоч і вищою психологічною освітою, з двох причин:

1. тут необхідний терапевтичний (лікувальний) ефект, тому що особистість пацієнта вимагає глибокої перебудови,
2. це вимога закону та підзаконних актів.

Але чи достатньо мати психотерапевтичну освіту, чи потрібна спеціалізація в психосоматиці?

І чи не логічно назва для такого фахівця — психосоматолог?

Психосоматолог: це вигадка чи необхідність

Сказати «психотерапевт» — це те саме, що сказати «лікар»: зрозуміло, що він не пілот, але не дуже зрозуміло, у чому саме він може допомогти: у пульмонології, стоматології?

Точно так само «психотерапевт» є загальним вказівником на специфіку допомоги.

Психосоматолог — це спеціалізація, і спеціалізація є неминучою: те, з чим доводиться працювати психотерапевту, є складним об’єктом як для вивчення, так і для впливу. Крім того, для кожної конкретної теми є свої інструменти та прийоми, які потрібно вивчити, витративши чимало часу та грошей. І спеціалізація в психосоматиці — яскравий приклад.

Як правило, психотерапевт має кілька ключових спеціалізацій, і під час зустрічі з пацієнтом, який абсолютно не «в його темі», він або вирішує почати освоювати цю тему й навчатися на цьому пацієнті, або передає пацієнта колезі.

Психосоматика як напрям психотерапії має низку особливостей, і мені здається логічним виділяти таких фахівців словом психосоматолог. Це, як мінімум, зручно. Фахівець з психосоматики, консультант з психосоматики — теж непогано. Але занадто довго.

Психосоматолог – це про взаємозв’язок із хворобами

Не просто з хворобами, а з хворобами, що мають специфічну причину виникнення та формулу лікування.

Чи означає це, що фахівець із психосоматики повинен мати медичну освіту? Ні.

Так само, як лікар не витратить ще 8 років на навчання психотерапії, так і психотерапевт не витратить ще 9 років на медицину.

Однак спеціалізація в психосоматиці зумовлена додатковим навантаженням — зіткненням із медичними термінами, діагнозами, плутаниною та суперечками між лікарями.

Чи можна працювати з чимось, не маючи уявлення, що це таке? Можна. Ігнорувати й робити вигляд, що це неважливо, адже ми працюємо з психікою. Але що з цього вийде?

Чи можна розділити Тіло та Психіку, маючи на увазі під тілом плоть (тобто чисту фізику, хімію), і віддати Тіло на лікування лікарям, а Психіку — психотерапевту?
Можна, але це й є основна помилка сучасної медицини. Хоча зараз уже прийшли до біопсихосоціальної моделі людини, коли немає сенсу розділяти, а треба одночасно розглядати:

1. біологію
2. психіку
3. оточення

Психосоматолог – це про обсяг специфічних знань

Психосоматика, як спеціалізація, є надзвичайно складною. Мені здається, людям було б простіше орієнтуватися серед фахівців, якби саме цю спеціалізацію позначили окремо. Наприклад — словом «психосоматолог». Це б полегшило пошуки фахівця. Адже для роботи з психосоматичними розладами потрібні додаткові знання та навички.

Психосоматолог – це про замкнуте коло симптомів

При психосоматичних розладах не тільки психіка впливає на тіло та змінює його (як чомусь прийнято вважати).

Хворий орган або змінена функція організму також чинять токсичний і руйнівний вплив на психіку (включаючи як хімічні, так і функціональні симптоми та розлади).

У цьому сплетінні важливо розрізняти лінію «психіка-тіло» — це той самий перший запуск змін у тілі, ініційований психікою. Але є й друга лінія запуску — «тіло-психіка», оскільки хворе тіло неодмінно впливає й на психіку.

Розмежування цих процесів і супутніх симптомів має важливе значення для надання допомоги хворому, оскільки визначає стратегію терапевтичної роботи. Чи зможе з цим розібратися психотерапевт, якщо психосоматика не є його спеціалізацією? Зможе. Повільно, навчаючись. Тоді як психосоматолог до цього вже готовий.

Психосоматолог – це ще й про пропорції участі в хворобі тіла та психіки

Не все так просто з тим, що є психосоматикою, а що ні.

Наприклад, разова сезонна гостра респіраторна інфекція. Це може бути як сильний вірус, перед яким не зможе протистояти жодна імунна система. Так само і слабкий вірус — але імунна система пригнічена стресом.

Виразка шлунка: виникає внаслідок Helicobacter pylori, але людина має стільки скарг на життя, що виникає спокуса назвати постійні болі в шлунку психосоматичними.

Депресія, спричинена важким аутоімунним захворюванням. Психосоматика? Ні, доки ми не з’ясуємо, що спровокувало аутоімунне захворювання: хімічний вплив зовнішнього агента чи імунітет, виснажений дистресом.

І таких ланцюгів взаємодій існує величезна кількість.

Уміння розрізняти ці взаємозв’язки є дуже важливим: щоб не «розмовляти» з пацієнтом, який гостро потребує медичної допомоги. І навпаки, розуміння провідного процесу дозволяє зменшити обсяги медикаментозної терапії.

Нарешті, без такого розрізнення складно розробити успішну стратегію самої психотерапії.

Психосоматолог – це про медичну термінологію

Як мінімум, це значно полегшує спілкування з психосоматичним пацієнтом. Як максимум, це допомагає швидко зорієнтуватися в ситуації хворого.

Особисто я вважаю, що важливо розуміти фізіологію та хімічні реакції організму.

Психосоматолог – це про техніки роботи з тілом

Крім того, я вважаю, що робота є неефективною, якщо обмежується лише лікуванням органічних ушкоджень, розмовними прийомами пошуку причин психогенного характеру та медикаментозною седацією.

Важливим чинником допомоги при психосоматичних станах є тілесні техніки роботи. Адже патологічний зв’язок між тілом і психікою вже міцно «накатаний».

Як показало дослідження Інституту профілактичної медицини ім. Вольфсона в Лондоні, при соматоформних розладах робота з тілом є надзвичайно важливою. Мало того, що вона значно допомагає зменшити симптоматику, вона ще й покращує настрій та результати розмовної психотерапії.

Саме тому я використовую техніки керованого дихання та тілесної релаксації.

Але в основі фахівця з психосоматики лежить знання формули формування психосоматичних розладів. Це дуже складно.

Моя спеціалізація в психосоматиці формувалася з 2012 року. Мені знадобилися роки, щоб вивчити бачення психосоматики в медицині, духовних практиках і психотерапевтичних школах. І я не можу сказати, що процес навчання закінчився.
Психосоматика – це складний напрямок на стику медицини і психології, який ще потрібно адаптувати під свій метод психотерапії.

Тут я дуже вдячна курсу підвищення кваліфікації від WAPP і професору Ользі Литвиненко.

До слова – це рік навчання плюс до 5 років психотерапевтичного навчання.

Психосоматолог – це не офіційна назва в нашій країні.

Хоча мені вона подобається. Особисто я вважаю, що спеціалізація – це все ж додаткова запорука того, що психотерапевт глибоко розбирається в питанні.

Спеціалізація в психосоматиці  – це не тільки про читання додаткового матеріалу. Це розвиток психодинамічного мислення в клінічному питанні. Це обмін з більш сильними фахівцями в цій галузі та знаннями і досвідом. Мені здається, людям краще б було оріентуватися у фахівцях з допомоги  саме за словом “психосоматолог”.

Якщо вам складно розібратися, з чого почати і як підібрати фахівця – запрошую на скринінг-консультацію.

Чи вдалося мені доказати вам, що спеціалізація в психосоматиці – це складно, а психосоматолог – це зручна і важлива назва?