Психологи марні!

Психологи марні – і  це правда

Так само, як марні вітаміни для лікування подагри. Або морозиво для схуднення. Вода — для тамування спраги.

Усе марне, а то й шкідливе, якщо використовувати без розуміння та не за призначенням.

Часто, коли бачу в соцмережах відгуки що психологи марні, задаю кілька запитань, і 10 із 10 незадоволених психологами не можуть відповісти на дуже прості:

• Як ви зрозуміли, що вам потрібен психолог, а не лікар, коуч чи психотерапевт?
• А ви зверталися до психолога чи психотерапевта?
• Якщо до психолога, то чи відповідає його спеціалізація вашій проблемі?
• Якщо до психотерапевта — то за яким методом він сертифікований?
• Які дипломи ви попросили у фахівця, перш ніж почати роботу?
• За якими ознаками ви вирішили, що психологи марні?

Багато з тих, хто впевнений, що психологи марні, знайшли фахівця в соцмережах за картинками, фото, «правильними» дописами: «як встановити межі», «як позбутися абюзера», «як не потрапити в лапи нарциса», «як вилікувати психосоматику за 7 днів марафону». Впевненість і обіцянка швидких результатів, яскравий контент, щасливе життя фахівця вселяють надію на всемогутність.

Далі в рейтингу причин, чому ж психологи марні, виявилося нерозуміння того, на що здатна психологічна консультація

А психолог, згідно із законом, працює в режимі консультації — тобто завдання глибоких перетворень особистості не ставиться. Як і допомога в подоланні розладів та важких психологічних станів, життєвих ситуацій – це не компетенція психолога.

Часто люди звертаються до психолога з питань, що не входять до його компетенції та можливостей, і, звісно, в результаті переконуються, що психологи марні.

На зміну хаосу та само проголошенню у сфер психологічних послуг прийшов ЗАКОН УКРАЇНИ Про систему охорони психічного здоров’я в Україні.

І на сьогодні ми маємо такі види допомоги у сфері психічного здоров’я

1) психосоціальна допомога;
2) психологічна допомога;
3) психотерапія;
4) психологічна реабілітація;
5) психіатрична допомога.

І це різні види допомоги, як за завданнями, так і за вимогами до спеціаліста. Як за інструментами так і глибиною втручань.

Так, закон був прийнятий уперше в нашій країні, і багато в ньому заплутано та складно. На жаль, багато порталів і платформ про психологію, щоб уникнути асоціацій із лікарями, обирають слово «психолог» замість слова «психотерапевт», що вводить людей в оману.

Що нам каже закон:

Наприклад, ст. 27 – «Психологічне консультування здійснюється шляхом надання емоційної підтримки, психоедукації та оцінювання ресурсів і можливостей отримувача послуг, що допомагає прийняти усвідомлене рішення щодо бажаних поведінкових змін; надання допомоги, спрямованої на усвідомлення впливу стрес-факторів; розширення самоусвідомлення та підвищення психологічної компетентності; зміни ставлення до проблеми, підвищення психологічної стійкості, відповідальності, засвоєння нових моделей поведінки.
Психологічне консультування проводиться з урахуванням результатів психологічної діагностики і надається особам, які перебувають у межах психологічної норми».

Так, легше сказати що психологи марні, ніж розібратися у цьому, але давайте подивимось, що це означає:

• емоційна підтримка – це співчування, і надання можливості людині відчути, що вона не сама,
• психоедукація – розповідь про психологічні феномени, розширення знань,
• оцінювання ресурсів і можливостей отримувача послуг – це тестування, та аналіз того, що є в житті людини і що можна додати як копінг механізми, як змінити поведінку,
• надання допомоги, спрямованої на усвідомлення впливу стрес-факторів – знов таки розповідь про те, що може впливати на людину,
• розширення самоусвідомлення та підвищення психологічної компетентності – знов таки звернути увагу що є, що бажано, як це все працює, що як допоможе,
• зміни ставлення до проблеми, підвищення психологічної стійкості, відповідальності, засвоєння нових моделей поведінки – це поради як можна на актуальному рівні допомогти собі.

Тобто це рецепти, які людина може взяти на консультації психолога і виконати, і отримати результат. І якщо ця цікавість виникла своєчасно, то це допоможе людині зростати, і саме допомога психолога буде корисна і ефективна. І тут ну нияк не можна сказати, що психологи марні.

Але! Якщо зміни на актуальному рівні не допомагають, якщо людина все знає, але не може це робити, або все робить – а проблема тільки посилюється – це означає що проблема глибша, а ны психологи марні.

Тобто потрібні інтервенції у глибокі шари психіки, для цього потрібні інші інструменти, техніки, сеттинг, взаімодія, інша підготовка, освіта та сертифікаційні допуски фахівця.  І без цього не буде результату і дійсно, психологі марні.
І тут є важливим і вирішальним останній пункт статі закону:
«Психологічне консультування проводиться з урахуванням результатів психологічної діагностики і надається особам, які перебувають у межах психологічної норми».

Тобто завдання психолога зрозуміти, на якому рівні є проблема і чи це точно актуальний рівень, на якому він має право і інструменти працювати. Тут важливо зазначити, що є фахівці антикризового короткочасного втручання – тобто втручання при важкому стані, але все рівно тут і зараз, на актуальному рівні – вивести людину зі стану гострого стресу наприклад. Так, це теж психолог, але спеціально підготовлений, і все рівно це буде на поверхневому рівні робота.

Чому більшість людей, які ходили, ходили, ходили до психолога таки опиняються у ситуації, коли психологи марні

Бо дуже рідко хтось шукає фахівця, маючи проблему актуального рівня. Як правило, людина звертається за допомогою, коли вже їй нестерпно.

Це руйнування у якоїсь сфері життя, це вже стани апатії, виснаження, тривожності. Або вибухи агресії. Тобто це не рівень норми.

І тоді закон прямо вказує – «перенаправлення у разі необхідності для отримання інших видів послуг у сфері психічного здоров’я».

Якщо психологі марні, то хто ж працює з проблемами більш глибокого розташування

Стаття 28. Психотерапія
1. Психотерапія – це цілісне, свідоме та планомірне застосування науково обґрунтованих психотерапевтичних методів (методів психотерапії) з метою допомоги особам у вирішенні та подоланні проблем психічного здоров’я, покращенні якості життя, запобіганні заподіяння шкоди собі або іншим особам.

Трохи клінічно звучить, але насправді, закон під психічним здоров’ям розуміє:

психічне здоров’я – складова загального здоров’я та стан благополуччя, а не лише відсутність психічних та поведінкових розладів, за якого кожна особа може реалізувати власний потенціал, впоратися із життєвими труднощами, продуктивно і плідно навчатися та працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти;

 психологічне благополуччя – суб’єктивне відчуття особи щодо досягнення оптимального психічного функціонування, що включає відчуття задоволення якістю власного життя, цілеспрямованості та сенсу життєвих подій, вибір дієвих стратегій реалізації особистісного потенціалу, оптимальний рівень психологічної стійкості і адаптивності у подоланні життєвих труднощів;

Отже, якщо ситуація чи проблема виникає неодноразово. Якщо ця проблема не просто вимагає витратити на неї час і сили, а руйнує душевний стан або якусь частину життя, якщо людина страждає через цю проблему, шкодить собі (наприклад залежність), або іншим (агресія і т.і.) — то рішення слід шукати не в кабінеті психолога, а у психотерапевта. Можливо і психіатра.

Ну і, безумовно, психологи марні, якщо ви звертаєтеся до них із станами, які класифікуються згідно з МКХ-10. Депресія, хронічна втома, тривожність, переїдання, психосоматика тощо — це класифікації саме за МКХ-10, і закон відсилає нас до наказу МОЗ про те, які методи саме психотерапії призначені для допомоги у цих станах.

Так, все складно. Але з часом ми звикнемо до термінології, почнуть працювати контролюючі органи, і хаос зменшиться. А поки що — залишається лише взяти на себе відповідальність за пошук якісної професійної допомоги.

Психологи марні, якщо ви не знаєте відповідей на такі питання:

• Мені потрібен лікар, психотерапевт, психолог чи коуч?
• У чому різниця між коучем, психологом, психотерапевтом, психіатром, неврологом?

І якщо ви впевнені, що вам дійсно потрібен психолог, а не інший фахівець, не завадить знати відповіді на такі питання:

• Як перевірити, чи відповідає психолог вимогам закону?
• Які документи підтверджують мінімально достатній рівень кваліфікації?
• Де шукати психолога?

Відповівши на ці питання, можна поставити собі більш глибокі запитання, щоб потім не говорити «психологи марні»

• Чи знаєте ви, що є порушенням етики з боку психолога, які «червоні прапорці» вказують на те, що краще змінити фахівця?
• Які терміни та способи оцінки ефективності психологічного консультування?

Звісно, під час вибору психологічної допомоги виникає чимало запитань. Але якщо ретельно розібратися з цим, малоймовірно, що ви будете скаржитися, що «психологи марні».

Нажаль самостійно розібратися у цих питаннях – це час і сили. І якщо ваше питання термінове – запрошую вас на скрінінг консультацію, де ми разом знайдемо відповіді.