UK
«… Стрес – аромат і смак життя. Повна свобода від стресу означала б смерть..» Ганс Сельє
Стрес (англ. stress — напруга) — функціональна відповідь організму на вплив пошкоджуючих факторів.
Всупереч сформованій думці, стрес – явище чудове, оскільки перерозподіляє пріоритети в роботі систем та органів людини, в кінцевому рахунку, дозволяючи йому вижити в екстремальних умовах.
Будучи однією з найдавніших реакцій організму, стресовий відгук був призначений для забезпечення людини надможливостями за частки секунди.
«Бий або біжи» — так вчені називають стан, в який людина практично моментально впадає завдяки стресу при зіткненні з небезпекою, що загрожує життю.
Оскільки дія екстремальних факторів потребує потужних енерговитрат (запекла боротьба при нападі, вивільнення з-під завалів, тривалий біг) організм підпорядковує інтереси всіх органів та систем енергозабезпечення тих процесів, які зараз важливі.
Йде різкий сплеск гормональної активності, яка запускає зміни, що збільшують вміст цукру в крові. Глюкоза, що надходить у кров, під впливом інсуліну інтенсивно вбирається скелетними м’язами, що збільшує їх працездатність і підвищує теплоутворення в організмі.
Однак доступна глюкоза швидко вичерпується, вироблення інсуліну пригнічується гормонами та найважливішим джерелом глюкози як енергетичного матеріалу стає процес її утворення з амінокислот (м’язової тканини), що для організму так само небезпечно. Відбувається перемикання енергетичного процесу з вуглеводного типу на ліпідний (жировий).
Створюється новий тип функціонування ендокринної системи, дуже жорсткий, але необхідний для наднавантажень.
Вуглеводний обмін зводиться до мінімуму, органи та системи практично голодують, перенаправляючи глюкозу до тих систем, які без неї не зможуть: головного мозку, кровотворної тканини та еритроцитів, міокарда.
Принагідно відбувається і ряд інших гормональних сплесків, наприклад вазопресину. Підготовляючи організм до можливої сутички, він змінює густоту крові, підвищує судинний тонус, підвищує больовий поріг чутливості, підвищує тонус гладкої мускулатури, а заразом і напружуючи органи, піднімаючи кров’яний тиск і змінюючи процеси пам’яті та мислення.
Таким чином стрес викликає широкий спектр зрушень фізіологічних функцій щитовидної залози, статевих органів, системи кровообігу, серця, киснезабезпечених механізмів, психічних функцій, показників крові.
Імунітет при стресі максимально пригнічений (оскільки є великим споживачем енергії, а в стані стресу опір хворобам не розглядається організмом як важлива функція.)
Масштабна перебудова приводить організм у стан, який призначений для гіпернавантаження: боротьба з ворогом, звіром; втеча швидко або далеко і довго, вивільнення з-під уламків і завалів і т.д.Однак мамонти загинули, за їжу та жінок битися немає необхідності, раптові напади диких звірів або ворожого племені змінилися інтелектуальними жахами: обвали котирувань, погрози начальника, зрада партнерів…
Вони викликають такий самий емоційний вибух, і ті ж гормональні перебудови. Але марні, оскільки біржу ніхто розносити на цеглу не побіжить, начальника бити не буде і за партнером, який вкрав гроші, гнатися не доводиться, оскільки крадіжка швидше за все красиво обставлена.
Ось тут ми і підходимо до поняття дистресу, який з медичної точки зору є руйнівним і небезпечним для організму.
Дистрес – це стресова напруга, з якою організм не може впоратися без небезпечних для здоров’я наслідків. Це відбувається тоді, коли стресова підготовка організму не знаходить застосування (фізичного відреагування не настало), або стресові фактори не дуже сильні, але постійно повторюються і переходять у хронічний стан.
Будь-який вид дистресу (гостра травма або хронічна ситуація) вимагає негайного втручання і не повинен залишатися поза увагою, оскільки руйнування при дистресі йдуть за однаковим алгоритмом і є неспецифічною основою багатьох захворювань.
Поганий стрес (дистрес): як розпізнати:
Фізіологічні зміни при дистресі:
- печія; відрижка; нудота; різі у шлунку; сухість в роті; утруднення ковтання, зниження апетиту; втрата або збільшення у вазі;
- бруксизм (скрипіння зубами уві сні);
біль за грудиною; головний біль; біль у спині; - часте сечовипускання;
- заїкання;
- дзвін у вухах; припливи спека, почервоніння обличчя; свербіж;
- похолодання рук;
- періодичні м’язові спазми: спазм м’язів рук, незрозумілі м’язові болі; «викручування» суглобів; сильне тремтіння верхніх кінцівок; тики та нав’язливі рухи;
- часті інфекційні захворювання дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем, нежиттю;
- «стрибки» артеріального тиску; підвищення потовиділення;
- висипання у вигляді червоних плям або бульбашок, що виникло «на порожньому місці»;
- еректильна дисфункція, зниження лібідо.
Емоційні зміни при дистресі:
- заниження самооцінки;
- примхливість; брехливість; постійна критика близьких; уразливість;
- дратівливість; тривожність; плаксивість; вибухи гніву; імпульсивні вчинки;
- ворожість до інших; підозрілість;
- зникнення цілей, стимулів, інтересів у житті; песимізм;
- почуття провини; концентрація на неприємних подіях;
- почуття нереальності того, що відбувається;
- зниження порога занепокоєння;
- схильність до командних криків;
- почуття самотності, безвиході, невимовної туги;
- поява думок про самогубство;
- зміна довжини сну та порушення його якості (кошмари);
- підвищення чутливості до гучних звуків, яскравого або миготливого світла;
- навіть найменша неприємність може викликати паніку, занепокоєння чи агресію.
Поведінкові зміни при дистресі
- втрата інтересу до зовнішнього вигляду;
- втрата колишніх інтересів: до роботи, до хобі;
- нервовий регіт;
- схильність до вживання алкоголю, наркотиків, медичних препаратів;
- старання перебувати ізольовано;
- постійна нестача часу;
- трудоголізм та постійне навантаження на роботі та вдома як самостійна спроба «відійти» від ситуації;
- конфліктність;
- часті помилки у звичній роботі;
Інтелектуальні порушення при дистресі
- погіршення пам’яті: людина погано запам’ятовує та швидко забуває, можуть бути провали в пам’яті;
- складнощі з аналізом нової інформації;
- повторення раніше сказаного;
- нав’язливі думки, найчастіше – негативні;
- в’язкість мови;
- складнощі з прийняттям рішення.
Дистрес: чим може допомогти психотерапевт?
Незважаючи на те, що більшість наслідків стресу є фізіологічними, значну роль у профілактиці та протистоянні стресу відводять психіці людини, оскільки не сама подія, а емоційні реакції на неї є первинною основою ушкоджень.
Що ж у сучасної людини викликає стресовий відгук?
Втім, ті ж примітивні страхи: бути знищеним (конкуренція, зрада, творча криза та ін); позбавлення майна (кредити, судові позови, пограбування); боротьба за територію (втрата будинку, роботи); напад ворога (образливі зауваження, критика) і т.д.
Ті первісні причини, під які було уточнено механізм стресу у прямому розумінні, ¸ зустрічаються дуже рідко, але в символічному – щодня.
Небезпека для сучасної людини криється в:
- внутрішніх конфліктах (бажане розходиться з дійсним),
- неефективних життєвих концепціях,
- розбалансованості сфер життя,
- низький психологічний імунітет.
Саме цей перехід первинних фізичних небезпек до психологічних змінив і форму боротьби зі стресом. Руйнівні не самі собою стресові впливи, а те, як людина їх долає.
Це залежить від наступних чинників:
- знання та застосування механізмів протистояння стресу;
- особливості темпераменту та рис особистості;
- біологічна стійкість до стресу (дитячий досвід, контекстна пам’ять);
- наявність значного емоційного та когнітивного особистісного капіталу.
Саме допомога в роботі з цими факторами при стресі здійснюється психологом.Залежно від рівня стресу та глибини наслідків визначається доцільність застосування виду психологічної допомоги: психологічного консультування, психологічної корекції або психотерапії, технік тілесного впливу МФР.
Звертайтеся, стрес потребує допомоги!
RU
«… Стресс – аромат и вкус жизни. Полная свобода от стресса означала бы смерть..» Ганс Селье
Стресс (англ. stress — напряжение) — функциональный ответ организма на воздействие повреждающих факторов.
Вопреки сложившемуся мнению, стресс – явление замечательное, так как перераспределяет приоритеты в работе систем и органов человека, в конечном счете, позволяя ему выжить в экстремальных условиях.
Являясь одной из самых древних реакций организма, стрессовый отклик был предназначен для обеспечения человека сверхвозможностями за доли секунды.
«Бей или беги» — так ученные называют состояние, в которое человек практически моментально впадает благодаря стрессу при столкновении с опасностью, угрожающей жизни.
Поскольку действие экстремальных факторов требует мощных энергозатрат (ожесточенная борьба при нападении, высвобождение из под завалов, продолжительный бег) организм подчиняет интересы всех органов и систем энергообеспечению тех процессов, которые сейчас важны.
Идет резкий всплеск гормональной активности, которая запускает изменения, увеличивающие содержание сахара в крови. Поступающая в кровь глюкоза под влиянием инсулина интенсивно впитывается скелетными мышцами, что увеличивает их работоспособность и повышает теплообразование в организме.
Однако доступная глюкоза быстро исчерпывается, выработка инсулина подавляется гормонами и важнейшим источником глюкозы как энергетического материала становится процесс ее образования из аминокислот (мышечной ткани), что для организма так же опасно. Происходит переключение энергетического процесса с углеводного типа на липидный (жировой).
Создается новый тип функционирования эндокринной системы, очень жесткий, но необходимый для сверхнагрузок.
Углеводный обмен сводится к минимуму, органы и системы практически голодают, перенаправляя глюкозу к тем системам, которые без нее не смогут: головному мозгу, кроветворной ткани и эритроцитам, миокарду.
Попутно происходит и ряд других гормональных всплесков, например вазопрессина. Подготавливая организм к возможной схватке, он меняет густоту крови, повышает сосудистый тонус, повышает болевой порог чувствительности, повышает тонус гладкой мускулатуры, а заодно и напрягая органы, поднимая кровяное давление и изменяя процессы памяти и мышления.
Таким образом стресс вызывает широкий спектр сдвигов физиологических функций щитовидной железы, половых органов, системы кровообращения, сердца, кислородообеспечиваюших механизмов, психических функций, показателей крови.
Иммунитет при стрессе максимально подавлен (так как является большим потребителем энергии, а в состоянии стресса сопротивление болезням не рассматривается организмом как важная функция.)
Масштабная перестройка приводит организм в состояние, которое предназначено для гипернагрузки: борьба с врагом, зверем; бегство быстро или далеко и долго, высвобождение из под обломков и завалов и т.д.
Однако мамонты погибли, за пищу и женщин драться нет необходимости, внезапные нападения диких зверей или вражеского племени сменились интеллектуальными ужасами: обвалы котировок, угрозы начальника, предательство партнеров…
Они вызывают такой же эмоциональный взрыв, и те же гормональные перестройки. Но бесполезные, так как биржу никто разносить на кирпичи не побежит, начальника бить не будет и за партнером, укравшим деньги, гнаться не приходится, поскольку кража скорее всего красиво обставлена..
Вот тут мы и подходим, к понятию дистресса, который с медицинской точки зрения является разрушающим и опасным для организма.
Дистресс – это стрессовое напряжение, с которым организм не может справиться без опасных для здоровья последствий. Это происходит тогда, когда стрессовая подготовка организма не находит применения (физического отреагирования не наступило), или стрессовые факторы не очень и сильны, но постоянно повторяются и переходят в хроническое состояние.
Любой вид дистресса (острая травма или хроническая ситуация) требует незамедлительного вмешательства и не должен оставаться без внимания, поскольку разрушения при дистрессе идут по одинаковому алгоритму и являются неспецифической основой многих заболеваний
Плохой стресс (дистресс): как распознать?
Физиологические изменения при дистрессе:
- изжога; отрыжка; тошнота; рези в желудке; сухость во рту; затруднения глотания, снижение аппетита; потеря или прибавка в весе;
- бруксизм (скрипение зубами во сне);
- боль за грудиной; головная боль; боль в спине;
- частое мочеиспускание;
- заикания;
- звон в ушах; приливы жара, покраснения лица; зуд;
- похолодание рук;
- периодические мышечные спазмы: спазм мышц рук, непонятные и перемещающиеся мышечные боли; «выкручивание» суставов; сильная дрожь верхних конечностей; тики и навязчивые движения;
- частые инфекционные заболевания дыхательных путей, сопровождаемые кашлем, насморком;
- «скачки» артериального давления; повышение потоотделения;
- сыпь в виде красных пятен или пузырьков, которая возникла «на пустом месте»;
- эректильная дисфункция, снижение либидо.
Эмоциональные изменения при дистрессе:
- занижение самооценки;
- капризность; лживость; постоянная критика близких; обидчивость;
- раздражительность; тревожность; плаксивость; взрывы гнева; импульсивные поступки;
- враждебность к другим; подозрительность;
- исчезновение целей, стимулов, интересов в жизни; пессимизм;
- чувство вины; концентрация на неприятных событиях;
- чувство нереальности происходящего;
- снижение порога беспокойства;
- склонность к командным крикам;
- чувство одиночества, безысходности, невыразимой тоски;
- появление мыслей о самоубийстве;
- изменение длины сна и нарушение его качества (кошмары);
- повышение чувствительности к громким звукам, яркому или мигающему свету;
- даже малейшая неприятность может вызвать панику, беспокойство или агрессию.
Поведенческие изменения при дистрессе
- утрата интереса к внешнему виду;
- потеря прежних интересов: к работе, к хобби;
- нервный хохот;
- склонность к употреблению алкоголя, наркотиков, медицинских препаратов;
- старание находиться изолированно;
- постоянная нехватка времени;
- трудоголизм и постоянная нагрузка на работе и дома как самостоятельная попытка «уйти» от ситуации;
- конфликтность;
- частые ошибки в привычной работе;
Интеллектуальные нарушения при дистрессе
- ухудшение памяти: человек плохо запоминает и быстро забывает, могут быть провалы в памяти;
- затруднения с анализом новой информации;
- повторение ранее сказанного;
- навязчивые мысли, зачастую – негативные;
- вязкость речи;
- затруднения с принятием решения.
Дистресс: чем может помочь психолог?
Не смотря на то, что большинство последствий стресса являются физиологическими, значительную роль в профилактике и противостоянию стрессу отводят психике человека, так как не само событие, а эмоциональные реакции на него являются первичной основой повреждений.
Что же у современного человека вызывает стрессовый отклик? Вообщем то, те же примитивные страхи: быть уничтоженным (конкуренция, предательство, творческий кризис и др); лишение имущества (кредиты, судебные тяжбы, ограбления ); борьба за территорию (потеря дома, работы); нападение врага (обидные замечания, критика) и т.д.
Те первобытные причины, под которые был заточен механизм стресса в прямом смысле, встречаются очень редко, но в символичном – ежедневно.
Опасность для современного человека кроется во:
- внутренних конфликтах (желаемое расходится с действительным),
- неэффективных жизненных концепциях,
- разбалансированности сфер жизни,
- низком психологическом иммунитете.
Именно этот уход от первичных физических опасностей к психологическим изменил и форму борьбы со стрессом. Разрушительны не сами по себе стрессовые воздействия, а то, как человек их преодолевает. Это в свою очередь зависит от следующих факторов:
- знание и применение механизмов противостояния стрессу;
- особенности темперамента и черт личности;
- биологическая устойчивость к стрессу (детский опыт, контекстная память);
- наличие значительного эмоционального и когнитивного личностного капитала.
Именно помощь в работе с этими факторами при стрессе осуществляется психологом.
В зависимости от уровня стресса и глубины последствий определяется целесообразность применения вида психологической помощи: психологического консультирования, психологической коррекции, либо психотерапии, техник телесного воздействия МФР.
Обращайтесь, буду рада Вам помочь!