За даними State of the Heart, найбільшої у світі дослідницької організації в галузі емоційного інтелекту, з 2019 по 2024 рік зафіксовано падіння емоційного інтелекту на 5,79%
Вибірка охоплювала 28 000 респондентів із 160 країн.
Не вдаючись до оцінки «за» і «проти» тестів та методів оцінки емоційного інтелекту, тенденція є очевидною.
З клінічної точки зору тести цієї організації більше за всі інші наближені до психофізіології емоцій і максимально усунули основну претензію до вимірювання емоційного інтелекту – ставлення до нього як до когнітивного.
І це важливо, оскільки когнітивні та емоційні «зони» мозку відрізняються за локалізацією, термінами формування та способом функціонування. Відповідно, формування когнітивного та емоційного інтелекту — це також різні процеси. Але ефективність кожного виду інтелекту залежить від взаємообміну, який у нормі між ними налагоджений.
Однак ця взаємодія іноді використовується для компенсації дефіциту. При цьому емоційні здібності часто компенсуються когнітивними. Саме це ускладнює вимірювання чистого емоційного інтелекту.
Перш ніж оцінити, як падіння емоційного інтелекту співробітників призводить до рецесії компанії, хочу нагадати про важливе.
З клінічної точки зору емоційний інтелект — це сукупність емоційних здібностей, сформованих у первинному періоді
Первинний – це означає період від народження до 5 років, коли когнітивні структури ще тільки формувалися. А когнітивні здібності будуть вторинними, оскільки їхнє формування залежить від того, як сформовані емоційні здібності. З клінічної точки зору подолання емоційних дефіцитів — це не процес навчання чи тренування.
У корпоративному прикладному контексті прийнято розглядати емоційний інтелект як сукупність емоційних та когнітивних здібностей, які можна розвивати та тренувати і які дозволяють людям поєднувати мислення та почуття для прийняття оптимальних рішень.
Концепція SEI, яка використовувалася в дослідженні щодо падіння емоційного інтелекту, включає:
EEL: Підвищення емоційної грамотності: точне визначення та інтерпретація як простих, так і складних почуттів.
РП: Виявлення закономірностей: визнання часто повторюваних реакцій та моделей поведінки.
ACT: Застосування осмислення наслідків: оцінка витрат та вигод ваших рішень.
NE: Управління емоціями: оцінка, використання та трансформація емоцій як стратегічного ресурсу.
EIM: Активізація внутрішньої мотивації: отримання енергії з особистих цінностей та зобов’язань, а не під впливом зовнішніх сил.
EO: Проявлення оптимізму: проактивний підхід, заснований на надії та можливостях.
IE: Посилення емпатії: розпізнавання емоцій інших людей та адекватне реагування на них.
НГ: Віддача себе: прагнення до благородних цілей Пов’язування ваших щоденних рішень із вашим загальним почуттям мети.
Чому питання падіння емоційного інтелекту сьогодні важливе як ніколи
Дослідники пов’язали падіння емоційного інтелекту з психічним перенапруженням під час пандемії COVID-19. Неважко припустити, що якби вони включили в дослідження українців, результати з 2022 року по сьогодні були б ще сумнішими.
При цьому:
FedEx: 59,8% ефективності керівництва базується на емоційному інтелекті.
Amadori: 76% залученості співробітників базується на емоційному інтелекті.
Менеджери з вищим рівнем емоційного інтелекту мають більш відданий своїй справі персонал і знижують плинність кадрів на 63%.
Як падіння емоційного інтелекту перетворюється на організаційний ризик
Дослідники провели аналіз, взявши за основу організаційну концепцію ефективності «Вимоги до роботи — Ресурси» (JD-R), розроблену Баккером і Демеруті (2007)
Ця фундаментальна теорія організаційної психології була розширена до контексту кризи, що робить її особливо актуальною на сьогодні.
Модель JD-R пов’язує вигорання з дисбалансом між вимогами та ресурсами.
Під час кризи вимоги зростають і стають суворішими, тоді як ресурси зменшуються.
Дослідники відносять емоційний інтелект до найпотужнішої складової «Ресурсу» в моделі JD-R.
Адже саме він забезпечує:
- адаптацію в умовах потрясінь і тривалої невизначеності;
- більш ефективне вирішення проблем за рахунок регулювання стресу та кращої комунікації;
- якісне лідерство;
- довіру та згуртованість на міжособистісному рівні, що в підсумку створює стійку корпоративну культуру.
Висновки дослідження такі:
«…емоційний інтелект функціонує як особистісний потенціал і колективний ресурс в організаціях, формуючи благополуччя, співпрацю та адаптивність.
Для подолання цього зниження потрібно дещо більше, ніж просто розвиток індивідуальних навичок; необхідні організаційні зміни, які впровадять емоційний інтелект у лідерство, культуру та системні процеси.
З огляду на дані, які свідчать про те, що вищий рівень емоційного інтелекту пов’язаний із більш ніж десятикратним збільшенням ймовірності досягнення високих результатів, ці висновки позиціонують емоційний інтелект як високоефективний, науково обґрунтований організаційний ресурс для підвищення залученості, стійкості та продуктивності персоналу»
Але одразу ж виникає питання: якщо ми спостерігаємо падіння емоційного інтелекту, то що конкретно потрібно робити?
Якщо є підозри відносно себе – можна звернутися за скрінінг-консультацією.
Як організаційне рішенн: у наступній статті я розповім, чому тренінг з емоційного інтелекту — це не зовсім той тренінг, який вирішує проблему зниження емоційного інтелекту, а також про способи його підвищення.
