Обережно – languishing

languishing (томління) — поняття, введене Корі Кейес, американським психологом-позитивістом, у 2002 році

Flourishing (розквіт) — як протилежність.

Стан, що характеризується відсутністю як психічного захворювання, так і гарного психічного самопочуття. Парадигма оцінює стан у межах спектру «Томління — Розквіт».

Автор наголошував на новизні, оскільки, за його словами, першим запропонував мислити виключно в рамках поняття «психічне здоров’я», а не «розлади». І пропонував відійти від демонізації станів, близьких до депресії.

Автор поняття «languishing» розробив опитувальник із 14 питань, який я саме зараз і пропоную вам пройти, щоб визначити — легке, середнє чи сильне емоційне томління ви відчуваєте:

Емоційне благополуччя

Як часто ви відчуваєте:

• Щастя
• Інтерес до життя
• Задоволення життям

Соціальне функціонування

Чи відчуваєте ви, що:

• ви робите важливий внесок у розвиток суспільства
• ви належите до якоїсь спільноти (групи, району, кола людей)
• суспільство стає кращим для таких людей, як ви
• люди загалом добрі
• те, що відбувається навколо, та устрій суспільства мають для вас сенс

Психологічне функціонування

Чи відчуваєте ви

• Симпатію до більшості рис своєї особистості
• Впевненість у вмінні керувати справами та обов’язками повсякденного життя
• Наявність теплих і довірливих стосунків з іншими
• Наявність досвіду, який спонукає рости й ставати кращим
• Впевненість у тому, що ви можете думати й висловлювати власні ідеї

Якщо ви відповіли «рідко» або «взагалі ніколи» щонайменше на шість із цих запитань — у вас уже є легка стадія languishing. Чим більше таких відповідей — тим сильніший стан томління.

Швидше за все, ви почуваєтеся, за словами автора, «погано».

Відчувати languishing — означає не мати того, що змушувало б вас відчувати, що варто жити

Далі автор наводить кілька симптомів стану languishing:

• люди можуть підозрювати, що їхнє життя не має сенсу та напрямку;
• не відчувають себе частиною суспільства;
• не відчувають своєї приналежності до чогось;
• не розвиваються й не стикаються з необхідністю ставати кращими. Вони не впевнені в тому, що можуть висловлювати
• свої ідеї та думки,
• не подобаються самі собі.
• Не розуміють, що відбувається у світі, їхнє життя їх не цікавить.
• Емоційне томління — це відсутність того, що зазвичай надає життю сенс.

На момент створення цієї теорії вона не набула широкого розголосу.

Можливо, «languishing» як теорія й залишилася б маловідомим підходом, якби не її відродження у 2021 році завдяки статті Адама Гранта в New York Times

Розпал епідемії. Люди розгублені. Хтось у шоці. Невизначеність майбутнього.
Люди замкнені по домівках, але при цьому мають енергію. Люди не мають ознак клінічної депресії, але почувалися дещо безрадісними й розгубленими.

І автора статті осяяло — так це ж саме те «томління», про яке говорив Корі Кейєс!

«Почуття занепаду — це відчуття стагнації та порожнечі. Складається враження, що ви якось так проживаєте свої дні, дивлячись на життя крізь запітніле лобове скло. І це, можливо, стане домінуючим почуттям 2021 року».

Олії у вогонь підлила та частина теорії томління, яка пов’язує цей стан із генами, зокрема, з консервативною транскрипційною реакцією — CTRA. Якщо у вас нижчий рівень психологічного благополуччя, ваша CTRA активізується, що знижує здатність протистояти інфекціям.

Уявляєте, знайти таку панацею в розпал епідемії!?

Стаття Гранта викликала хвилю обговорень у друкованих, радіо- та електронних ЗМІ. Виступ автора на TED у липні 2021 року за перші шість місяців зібрав 2,5 мільйона переглядів. До кінця року есе Гранта було оголошено «найчитанішою статтею New York Times 2021 року».

languishing потрапило в тренди

Соцмережі, журналісти зітхнули з полегшенням — назву цьому стану знайдено!

Далі йдуть поради щодо самодопомоги

1. Назвіть стан, який ви переживаєте. Особливо в контексті незвичного досвіду пандемії.
2. Увійти в потік — невловимий стан занурення в значуще завдання або миттєвий зв’язок, коли ваше відчуття часу, місця та себе зникає. Підійде все: захоплення, фільми, ігри, медитації, проєкт.
3. Маленькі цілі та маленькі перемоги. Зосередьтеся на невеликій меті. Потрібно щодня виділяти час, щоб зосередитися на завданні, яке для вас важливе — цікавому проєкті, гідній меті, змістовній розмові.

Пожвавлення інтересу до поняття «languishing» відбулося у 2025 році

У «ТікТоку» набирають популярність ролики з хештегом «bed rotting» (дослівний переклад — «загнивання, в’янення в ліжку»). Користувачі соціальної мережі розповідають, що не можуть впоратися з втомою та апатією, не хочуть нічого робити і тому проводять цілі дні під ковдрою.

О, у цього є назва: languishing!

Сьогодні клініки медичного туризму Ізраїлю та Туреччини почали писати про новий діагноз і нові підходи.

На сьогодні в пошуковій системі за запитом languishing — 4 260 000 посилань.

Як позбутися languishing!
Нове в подоланні languishing!
Ви перебуваєте в стані languishing, але не впадайте у відчай!

І так далі. Школи підготовки коучів, програми, підбір БАДів.

Цей процес уже не зупинити, і мало хто замислюється, а чому в 2002 році ця теорія так і залишилася теорією

Диференціальна діагностика психічних станів дуже складна. І наука шукає нові підходи, методи, критерії, протоколи, тонкощі, щоб точніше визначати стан і його причини.

Друга проблема сучасності — втрата клінічного мислення та заміна його на «доказовість». Що у випадку з психікою є вкрай складним.

І в цьому аспекті теорія languishing не вносить ясності чи новизни у розуміння

Злиття понять в одну нову назву абсолютно не вирішує проблеми діагностики та допомоги

Про критику позитивної психології написано багато, основні моменти:

• Токсичність позитиву (порада завжди радіти забороняє людям відчувати біль, злість чи смуток, що призводить до придушення емоцій і стресу.
• Віктимізація жертви (ідея про те, що «думка матеріальна», покладає повну відповідальність за бідність, хвороби чи нещастя на саму людину, яка нібито думає про погане)
• Ігнорування контексту (реальні зовнішні чинники — бідність, насильство, кризи чи важка праця — пропонується виправляти простим оптимізмом.
• Наукові слабкі місця (поверхневі тести, слабка статистика, неможливість відтворити в лабораторних умовах)

Увага! Позитивна психологія абсолютно не має відношення до Позитивної психотерапії за Н. Пезешкіаном, методу психодинамічного напряму.

У чому небезпека шоу привабливого модного поняття languishing

Відхід від класичного діагностичного алгоритму: стан — симптом — синдром — діагноз

У будь-якої зі складових languishing може бути органічна причина, яку важливо лікувати, а не ігнорувати.

Ігнорування структури страждання

В описі томління чітко проглядається неусвідомлена частина, що є класикою неврозу, внутрішнього конфлікту.

«Щось не так, і це виснажує, але я не розумію, що саме»

Будь-яка з негативних відповідей на 14 запитань може бути спровокована як неусвідомленими внутрішніми конфліктами, так і глибокими структурними змінами психіки.

З якими неможливо впоратися, ставлячись до них як до «чогось середнього між депресією та процвітанням».

Ігнорування джерела тиску

Поняття «languishing» із його діагностикою та порадами щодо самодопомоги відволікає увагу від реальних системних причин стресу, які важливо розпізнати та знайти способи здорової адаптації до них.

Поняття «languishing» призводить до розмиття та змішування наукових термінів

Втрата сенсу, апатія, сірість сприйняття тощо є первинними діагностичними одиницями, і завдання полягає в тому, щоб зрозуміти, до чого вони призводять, а не доводити, що головне — це не клінічна депресія.

Вороже ставлення

соціальних верств суспільства, які не могли собі дозволити рефлексію та стан потоку через надзвичайно складну кризу виживання.

Взагалі-то це класичний приклад того, що відбувається, коли психологічна концепція відривається від своїх витоків і стає популярною ідеєю та простою пояснювальною рамкою.

Так, у моменти колективної кризи психологічні та психіатричні концепції часто у вигляді шоу-дублів виявляються корисними в боротьбі за управління переживаннями.

Однак поведінкові втручання, однакові для всіх, є марними на індивідуальному рівні.

Особливо, якщо стан можна подолати лише зрозумівши та подолавши першопричини.
Спрощення людських емоцій замість прийняття їхньої складності — це шлях до погіршення стану. Іноді — до критично безповоротного.

Якщо у вас є стани, які вас турбують або виснажують, — запрошую на скринінг-консультацію.