Виховання – це частина відносин між дитиною і батьками, які просочують майбутню особистість.
А ось чим просочують – давайте розбиратися.
У методі Позитивна психотерапія структура особистості людини представляється як два базових, генетично закладених прагнення: Знати і Любити.
Прагнення «Любити» – це не тільки про любов. Це про емоційну частину людини. З народження дитина має емоційні потреби, без задоволення яких вона не отримає необхідних для розвитку гормонів. У Позитивній психотерапії виділяють такі потреби: в Увазі (віддзеркаленні), Задоволенні, Турботі, Прийнятті, Ідеалі (орієнтир, на який можна налаштуватися дитині), Довірі, Вірі, Надії. Спочатку це потреби. У процесі їх задоволення, вони стають Здібностями дитини. І від того, як будуть задоволені потреби, залежить, наскільки сформується емоційна частина особистості. Пам’ятаємо: емоції – складний психофізіологічний, хімічний механізм. Емоції відповідають за хімію організму, оскільки тісно пов’язані з гормонами.
Емоційні потреби і здібності прийнято називати «первинними», оскільки вони формуються першими з моменту народження і до трьох (іноді п’яти) років.
Прагнення «Знати» – це прагнення вижити, для чого потрібні навички і знання, інформація і навчання. Це про Пунктуальність, Акуратність,Охайність, Відповідальність, Обов’язковість, Слухняність, Відкритість, Ввічливість, Ощадливість, Справедливість. Довгий час вважалося, що саме ці здібності є «чеснотою» соціалізації і шляхом до успіху. Поки Гарвардська школа бізнесу не визнала, що для успіху в сучасному світі важливіший емоційний інтелект.
Потреби і Здібності з «Знати» прийнято називати «вторинними», оскільки вони формуються другим етапом, після емоційних і на їх основі.
І нарешті, Модель виховання – це те, як Ви відгукуєтеся на ці два прагнення дитини.
Але чому в психотерапії так серйозно ставляться до моделі виховання?
А справа в тому, що кожна модель виховання формує відповідний їй тип особистості людини.
«Первинний тип особистості» виходить від первинної моделі виховання (пам’ятайте, первинними називаються емоційні здібності).
Це тип виховання, коли дитина з народження сповна отримує задоволення емоційних потреб. АЛЕ! Вона росте, дорослішає, а до неї, як і раніше, багато емоційного ставлення, а необхідні навички не прищеплюються, знання не передаються, фрустрацію батьки допомагають їй уникнути будь-яким способом. У цій моделі виховання Любити більше ніж Знати. Чим більше перекіс на користь емоційності – тим більша ймовірність формування депресивної складової особистості . Від депресивного типу характеру до захворювання.
«Вторинний тип особистості» виходить від вторинної моделі – це тип виховання, коли перевага надається розвитку навичок і умінь. Режим, правила, раннє навчання, ставлення як до рівного, дорослого, відповідальність і вимоги стати кращим. Якщо цього більше, у дитини є шанс стати «вторинною особистістю» – багато і сильно використовувати вторинні здібності, але не мати доступу, не вміти поводитися з емоційними здібностями. Це база для формування обсесивно-компульсивної особистості. Від характеру до хвороби.
Є третій тип особистості – «подвійного захоплення».
Він виростає в моделі виховання, коли батьки кидаються то в потурання і емоційність, то в жорсткі вимоги і муштру. У дитини немає опори і розуміння, коли і чому і що саме проявить родитель. Дитина метається між емоційними поривами і вимогами. Це істероїдний тип особистості. Знову ж таки від істероїдного характеру до хвороби.
Ну і звичайно ж балансна особистість – це баланс Любити і Знати. Це коли батьки тримають баланс між Любити і Знати відповідно до віку дитини.
Як зрозуміти, який тип виховання ви пропонуєте своїй дитині?
Спостерігайте і фіксуйте. Аналізуйте щодня, що в контакті з дитиною переважає. Скільки первинного отримує від вас дитина: любов, прийняття, похвала, захоплення, підтримка. Скільки вторинного: настанови, вимоги, покарання? Чи зрозуміло для дитини, коли що проявить батько?
Звичайно ж, це не все, що потрібно знати про відносини з дитиною, щоб виховати успішну, здорову і щасливу особистість.
Якщо ви сумніваєтеся у своїх знаннях, або виховний процес вам дається важко, або дитина постійно хворіє (а за статистикою, 75% звернень до лікаря мають психогенну природу), або вам складно і гірко згадувати про своє дитинство – приходьте на курс для батьків «Родитель на всі 100!»
