Виховання – це частина відносин між дитиною і батьками, які просочують майбутню особистість, і тому модель виховання визначає результат
А ось чим просочують – давайте розбиратися.
У методі Позитивна психотерапія структура особистості людини представляється як два базових, генетично закладених прагнення: Знати і Любити. Гени як сукупність переданої інформації впливають безумовно, але питання виховання чи гени – поки ще неоднозначне.
Модель виховання та прагнення «Любити»
Любити – це не тільки про любов. Це про емоційну частину людини.
З народження дитина має емоційні потреби, без задоволення яких вона не отримає необхідних для розвитку гормонів.
У Позитивній психотерапії виділяють такі потреби:
в Увазі (віддзеркаленні),
Задоволенні,
Турботі,
Прийнятті,
Ідеалі (орієнтир, на який можна налаштуватися дитині),
Довірі,
Вірі,
Надії,
Цілісності
Спочатку це потреби. У процесі їх задоволення батьками, вони стають Здібностями дитини. Тобто якщо модель виховання включала задовлення потреб дитини, то далі така дити може сама задовільняти ці потреби як для себе так і для інших. Це формування емоційного інтелекту дитини: відчувати, розпізнавати, вміти задовільнити як у себе так і у іншого. І звісно, що якщо модель виховання була бідною на таки задоволення емоційних потреб, ми маємо як результат дитину, людину з низьким емоційним інтелектом. А як варіант – психосоматичним типом реагування.
Пам’ятаємо: емоції – складний психофізіологічний, хімічний механізм. Емоції відповідають за хімію організму, оскільки тісно пов’язані з гормонами.
Емоційні потреби і здібності прийнято називати «первинними», оскільки вони формуються першими з моменту народження і до трьох (іноді п’яти) років. Вернійш їх формування забезпечує саме модель виховання, якщо вона правильна.
Модель виховання та прагнення «Знати»
Прагнення знати – це прагнення вижити, для чого потрібні навички і знання, інформація і навчання.
За це відповідають таки Актуальні Здібності як:
Пунктуальність,
Акуратність,
Охайність,
Відповідальність,
Обов’язковість,
Слухняність,
Відкритість,
Ввічливість,
Ощадливість,
Справедливість.
Довгий час вважалося, що саме ці здібності є «чеснотою» соціалізації і шляхом до успіху. Саме тому модель виховання суспільсва була просто на 99% саме про таки здібності.
Поки Гарвардська школа бізнесу не визнала, що для успіху в сучасному світі важливіший емоційний інтелект.
Потреби і Здібності з «Знати» прийнято називати «вторинними», оскільки вони формуються другим етапом, після емоційних і на їх основі.
І нарешті, Модель виховання – це те, як Ви відгукуєтеся на ці два прагнення дитини
Але чому в психотерапії так серйозно ставляться до моделі виховання?
А справа в тому, що кожна модель виховання формує відповідний їй тип особистості людини.
Модель виховання – «Первинний тип особистості»
виходить від первинної моделі виховання (пам’ятайте, первинними називаються емоційні здібності).
Це тип виховання, коли дитина з народження сповна отримує задоволення емоційних потреб.
АЛЕ! Вона росте, дорослішає, а до неї, як і раніше, багато емоційного ставлення, а необхідні навички не прищеплюються, знання не передаються, фрустрацію батьки допомагають їй уникнути будь-яким способом.
У цій моделі виховання Любити більше ніж Знати. Чим більше перекіс на користь емоційності – тим більша ймовірність формування депресивної складової особистості. Від депресивного типу характеру до захворювання.
Модель виховання та «Вторинний тип особистості»
виходить від вторинної моделі – це тип виховання, коли перевага надається розвитку навичок і умінь.
Режим, правила, раннє навчання, ставлення як до рівного, дорослого, відповідальність і вимоги стати кращим. Якщо цього більше, у дитини є шанс стати «вторинною особистістю» – багато і сильно використовувати вторинні здібності, але не мати доступу, не вміти поводитися з емоційними здібностями. Це база для формування обсесивно-компульсивної особистості. Від характеру до хвороби.
Модель виховання та третій тип особистості – «Подвійного захоплення».
Він виростає в моделі виховання, коли батьки кидаються то в потурання і емоційність, то в жорсткі вимоги і муштру. У дитини немає опори і розуміння, коли і чому і що саме проявить родитель. Дитина метається між емоційними поривами і вимогами. Це істероїдний тип особистості. Знову ж таки від істероїдного характеру до хвороби.
Ну і звичайно ж балансна особистість – це баланс Любити і Знати.
Тобто ефекивна та злорова модель виховання, це коли батьки знають про баланс між Любити і Знати і дають його дитині.
Але тут є дуже вилаке застереження – знають і дають відповідно до віку дитини.
Як зрозуміти, який тип виховання ви пропонуєте своїй дитині?
Спостерігайте і фіксуйте. Аналізуйте щодня, що в контакті з дитиною переважає. Скільки первинного отримує від вас дитина: любов, прийняття, похвала, захоплення, підтримка. Скільки вторинного: настанови, вимоги, покарання? Чи зрозуміло для дитини, коли що проявить батько?
Звичайно ж, це не все, що потрібно знати про відносини з дитиною, щоб виховати успішну, здорову і щасливу особистість.
Якщо ви сумніваєтеся у своїх знаннях, або виховний процес вам дається важко, або дитина постійно хворіє (а за статистикою, 75% звернень до лікаря мають психогенну природу), або вам складно і гірко згадувати про своє дитинство – приходьте на курс для батьків «Родитель на всі 100!»
