Ключова посада — це й про експертні знання, й про унікальні професійні зв’язки, й про лідерські позиції
Але суть одна — втрата ключового співробітника важко позначається на бізнес-процесі. І чим більше компетенцій та чим вища ключова посада в системі управління – тим відчутніша втрата.
Безумовно, інфопростір дає безліч порад, як утримати ключового співробітника, як співробітнику впоратися з кризою, у але ця стаття про інше – чому робити ставки на керівника до 45 років – це величезний ризик саме тому, що жоден із запропонованих у рекомендаціях способів не спрацює.
Ключова посада — цифри, якими не слід нехтувати
За статистикою, у дауншифтинг переходить від 20 до 37% кар’єристів старше 40 років. І 60% з них згодом визнають, що цей крок був помилковим.
Під час заповнення анкет перед тренінгом 80% керівників відзначають у себе ознаки професійного та кар’єрного вигорання. Лише 5% з них зазначили, що відпочинок допомагає позбутися симптомів. 64% зазначили, що мають намір шукати інший вихід зі свого стану.
Але що ж відбувається, що це за статистика?
Оскільки мені близький клінічний підхід в управлінні, хочу звернути увагу на фактор, який випадає з поля зору роботодавців, інтерв’юерів, рекрутерів.
Ключова посада і маски
Ні, це не про обман, маніпуляцію чи щось у цьому роді.
Це нормальна функція соціалізації, якщо про неї знати й розуміти, що робити. Особливо коли предмет обговорення — ключова посада.
Так звана перша дорослість людини — період, коли завдання експансії, розширення, розмноження настільки великі, що затуляють собою деякі аспекти людської сутності.
Дорослішання — це, по суті, примирення своєї сутності з вимогами суспільства.
Людина створює маски, щоб максимально ефективно вписатися в ролі. І це не про обман, це про адаптацію. Необхідність рухатися вперед і витримувати конкуренцію змушує людину економити на боротьбі за свою ідентичність, на пошуку тих, хто прийме її автентичність. Немає часу, ресурсів і схвалення на це.
Так народжуються ролі та маски: одна взаємодіє з батьками, інша — з роботодавцем, третя — з коханим, четверта — з державою, п’ята — з друзями тощо
І щоб уникнути напруги, пов’язаної з цим, людині властиво ототожнювати себе з роллю, яку вона виконує, з маскою.
Що вимагає ключова посада в даний період у даному місці — знайдемо й продемонструємо. Що не схвалює й не дозволяє ключова посада — придушимо.
І людина довго перебуває в ілюзії, що вона знає, хто вона така і в якій мірі вона володіє ситуацією на тій чи іншій сфері діяльності. І ключова посада тут не є винятком, але є нюанс.
Як зауважив Юнг, по суті в такій особистості «немає нічого реального: вона являє собою необхідний компроміс між особистістю та суспільством».
На утримання цього компромісу йде перша половина усвідомленої дорослості.
Щоб зрозуміти, як може тут постраждати ключова посада вашого бізнесу, важливо усвідомлювати, що відбувається з істинною сутністю, якою нехтують
А там зосереджено те, що є життєво важливим і водночас проблематичним для прояву: агресія, чуттєвість, спонтанність, творчі пориви.
Це не просто слова, це стани, що супроводжуються високим рівнем напруги та хімічними гормональними змінами, які фізично мусять знаходити вихід.
«Невроз — це ціна, яку людство платить за цивілізацію» З. Фройд
«Якщо людина обіймає ключову посаду — їй просто треба допомогти це опрацювати» — пропозиція слухачки курсу.
На жаль, змусити людину “пропрацювати маски” неможливо з трьох причин:
- усе це відбувається несвідомо,
- людина сама має увійти в певний стан фрустрації, щоб визнати проблему,
- і це починається не на ключовій посаді.
Величезні розділи науки про людину присвячені дослідженням того, як соціальні вимоги, до яких привчають дитину, розщеплюють зміст психіки.
Юнг вважав, що виховання — це травма, яка завдається людській природі через впровадження колективних соціальних цінностей і заборон.
Так, на жаль, ще в дитинстві під заборону потрапляють не тільки схильності, що є неприйнятними з точки зору суспільної моралі та безпеки, а й позитивні якості, такі як нормальні інстинкти, адекватні реакції, реалістичні інсайти, творчі імпульси тощо.
І дитина виробляє механізм придушення.
Ключова посада і зривання масок
І ось у віці 35–40 років, коли ключова посада вже набуває переважно управлінського характеру, з людини буквально витискається значна частина природних імпульсів. Але енергія, пов’язана з цими природними імпульсами, не може просто зникнути.
І вона виплескується хаотично: часто це придушення інших, перенесення на них негативу, небезпечні захоплення, а в найгіршому випадку — пошук виходу через розслаблення за допомогою алкоголю, наркотиків, азартних ігор, сексуальних перверсій.
Але й ключова посада тут «отримує» своє, оскільки енергія часто спрямовується згідно з основним вектором руху — успіх. Підживлення успіху, амбіцій. Але біда в тому, що підживлюються псевдоамбіції.
Найбільш табуйований прояв у суспільстві — це агресія, особливо якщо ти обіймаєш ключову посаду. Але це основний і дуже глибоко вкорінений інстинкт, придушення якого обходиться найдорожче.
Рік за роком придушуючи гнів, людина входить у дедалі більшу суперечність із собою та розумінням відмінностей між здоровою й патологічною агресією. Спотворюються канали розпізнавання та прояву, а це вже стосується психічного стану, здоров’я та проблем із соціалізацією.
І рано чи пізно настає момент, коли людина розуміє, що гроші та влада не просто не приносять очікуваного задоволення, а й не можуть перекрити фрустрацію.
Але влада й гроші — ідеальний інструмент компенсації та відігравання, і тому людина ще якийсь час намагається натискати на цю педаль.
Але, як показує досвід, ніщо, у тому числі і ключова посада, влада, гроші не може замінити прагнення до усвідомлення власної реальної сутності
Інстинкт самозбереження бере гору і вимагає позбутися роздвоєння, яке корисне на короткий час, але є абсолютно руйнівним і дорого обходиться психіці в довгостроковій перспективі.
Здатність до самообману поступово вичерпується і практично зникає до 35–45 років. До цього додається усвідомлення кінцевості життя.
Це прийнято називати кризою середнього віку. Але знову-таки все не так просто. Криза середнього віку — це переростання своїх ролей і здібностей. Це врахування накопиченого досвіду та можливостей у майбутньому
А те, про що я пишу в цій статті, — це про повернення до свого «Я».
Зустріч зі своїм «Я» означає й повернення назад, щоб виявити там пригнічене, незатребуване, нерозкрите, недозволене.
Отже, що ж робити, якщо ключова посада вільна й поставлено завдання знайти людину
Чи можна на співбеседі з’ясувати наявність, глибину та потужності «закладеної бомби»?
Можна, але це вимагає часу, особливих умов контакту та досвіду інтерв’юера. Хоча цьому можна навчитися. Але що це дасть?
Чи не краще розуміти ці ризики. Дослідити, наскільки людина цікавиться собою, уважна до себе. Дуже багато чого про прагнення до конгруентності говорить про людину її робота над собою саме у психотерапії. І не важливо, чи буле це наслідком кризи, чи бажанням розвитку.
Насправді фахівці після 40 цікаві саме тим, що вони зробили з кризою: втекли чи виросли. Набута конгруєтність після 40 дорого коштує. І так, молода та амбітна людина несе певний ризик втечі при зіткненні з цією проблемою.
Який відсоток того, що людина й не пройшла шлях особистісної трансформації, і бомби там немає?
Дуже й дуже малий.
