Діти та гендер – як це стосується прав на гендерне самовизначення
Право на гендерне самовизначення — це право людини самостійно визначати свою гендерну ідентичність (чоловік, жінка, небінарна особистість) і втілювати її.
Демократичні права багатьох країн включають це. Ідея полягає в тому, що гендерна ідентичність — це внутрішнє самовідчуття, яке не визначається зовнішніми факторами, а належить тільки самій людині.
Попередня стаття підвела до питання, де межа між захистом інтересів ЛГБТ і небезпекою нав’язування.
Наслідки — псевдо ЛГБТ, з чим психотерапевтам доводиться стикатися не в теорії, а на практиці.
Право вибрати свою сексуальну, гендерну приналежність… Звучить прогресивно, демократично і привабливо. Для дорослої людини. (У наукові суперечки з приводу суті цих явищ, причин і можливостей як таких я в даній статті заглиблюватися не буду.)
Мета даної статті розглянути взагалі такий феномен як право на гендерне самовизначення у дитини.
Права і свободи нерозривно пов’язані з відповідальністю. Відповідальність до зрілості. Зрілість – до завершення вікових формувань всіх структур мозку. І тема “Діти та гендер” не виключення.
Мозок людини вважається повністю сформованим і «дорослим» приблизно до 25 років, детально про етапи його формування можна прочитати в приголомшливій науковій статті.
Основне, що потрібно знати в рамках обговорюваного питання – префронтальна кора, що відповідає за розумність і розсудливість, та механізми, що дозволяють відокремлювати емоції від думок, формуються до 24 років.
Діти та гендер: ознайомлення або право на гендерне самовизначення
Перший і важливий обмежувач – діти та підлітки позбавлені дієздатності згідно із законом.
Що таке право на гендерне самовизначення НЕ дорослої людини: на які функції психіки воно спирається?
Так, пропаганда ЛГБТ-свобод начебто не нав’язлива. Так, начебто ЛГБТ-спільнота не вимагає від інших стати такими, як вони, а тільки визнати їхні права бути такими.
Послання дітям таке: «ви маєте право бути геєм, лесбійкою, бісексуалом і трансгендером». Нейтрально?
Але давайте подивимося на таку невимогливу пропозицію з точки зору особливостей дитячої психіки.
Мама 4-річного хлопчика розповідає про скандальне відрахування її дитини з дитячого садка в одному з містечок Англії за протест проти наступного. Діткам влаштували фотосесію весільних церемоній і жартома грали весілля. Її сина одружили з хлопчиком і пояснили йому, що так, хлопчики можуть одружуватися і на дівчатках, і на хлопчиках. Хлопчик, швидше за все, бачив тільки весілля хлопчиків і дівчаток і тому обурився, відмовився, але його змусили довгими вмовляннями. Обурена мама вимагала звільнення виховательки, у відповідь їй запропонували забрати дитину «за нетерпимість до прав і свобод»…
Діти і гендер: як виглядає «право на гендерне самовизначення»
«Право – це підстави, здібності, можливості зробити щось, щось використовувати, мати»
«Вибір – прийняття кимось одного рішення з наявної множини варіантів».
Що таке право вибору дитини? Вірніше вказівка дорослого, що дитина має таке право вибору.
Застосуємо це до хлопчика 4-х років з вищеописаного випадку.
Особливості розвитку мозку даного віку виключають абстрактно-логічне мислення. Критичність відсутня. Основний механізм пристосування до світу – наслідування значущому дорослому. Співналаштування з ним і виживання за рахунок відповідності. Тобто дитина даного віку орієнтована на дорослого: вона хоче йому подобатися, хоче бути схожою на нього і тому копіює.
Це інстинктивні речі.
Важливо пам’ятати, що вік від народження до 4-5 років – це вік переважання емоційного сприйняття, емоційного реагування та емоційного засвоєння.
У цей період ніби вбираються моделі поведінки, установки, на які потім, після формування відповідних структур мозку, будуть нашаровуватися усвідомлені навички та знання. Несвідомо. Діти та гендер вже будуть підсвідомо налаштовані.
Проблема в тому, що в цей час дитина вбирає, але не розуміє. А у віці усвідомлення, коли вона почне розуміти, емоційний фон буде поза доступом до усвідомлення. Просто фон, який якось відчувається…
У даному випадку хлопчик зрозумів, що ті, від кого він залежить, розчулюються і дуже радіють, що він обіймається і цілується з іншим хлопчиком.
Для дитини це вже орієнтир. Чи усвідомлює він, що це можливо зовсім не про нього? Ні, не усвідомлює. Але позитивно закріплена саме така поведінка.
Діти і гендер: право вибору або наслідування
Дитина виживає за рахунок наслідування. Що саме і як дитина копіює? Поведінку батьків і важливих для неї дорослих між собою і по відношенню до самої дитини. Вбирає як губка і вбудовує у свій внутрішній світ як єдину правильну поведінку.
Інстинкт виживання – відповідати!
Сьогодні в науці людина розглядається на основі біо-психо-соціальної моделі. Це про те, що на формування особистості та її поведінку мають рівний вплив як біологічні основи, так і психологічні установки та закладки, і звичайно ж вимоги та очікування соціуму.
Тому, мені здається, питання “діти та гендер” – це трохи ширше ніж право на гендерне самовизначення.
