Депресія: таблетки або психотерапія – це питання, перед яким опиняється практично кожен, хто потрапляє в її пастки.
У попередній статті я писала про велику кількість проблем і суперечностей у лікуванні цього стану.
І звичайно ж самі пацієнти є головними носіями думок і порад на цю тему. Групи хворіючих на депресію в соціальних мережах, мабуть, найбільші за кількістю людей. Я, як модератор такої групи в 15 000 осіб, щодня бачу суперечки на цю тему.Питання «Депресія: таблетки або психотерапія» – одне з найпоширеніших.
Що тут важливо враховувати.
При депресії як клінічному стані хвороби, хімічні зміни стійкі і підкоряють собі всю систему життєдіяльності людини, наростаючи в своїх негативних проявах.
Фармакотерапія є важливою складовою допомоги такому хворому.
Однак, при відвідуванні лікаря, пацієнти з різними типами і видами депресивної динаміки зовні будуть виглядати приблизно однаково, бо складно відрізнити:
- депресивний характер,
- марковану депресію,
- депресивну реакцію на подію
- реакцію горя при втраті,
- сезонну хандру
- від клінічної депресії
без детального, що вимагає часу і знань, збору анамнезу.
Депресія: таблетки або психотерапія – це і для лікаря неоднозначне питання
Лікар, обов’язки якого визначені узагальненими протоколами та рекомендаціями, прийнятими державними органами охорони здоров’я, часто виходить з найгіршого варіанту можливого розвитку ситуації і пропонує медикаментозне втручання з метою корекції хімічної складової.
Роль і місце немедикаментозної психотерапії буде залежати від суб’єктивного ставлення лікаря до цього питання, яке базується, зокрема, і на нижченаведеному аспекті.
Видане ВООЗ «Керівництво mhGAP-IG щодо надання допомоги у зв’язку з психічними та неврологічними розладами» (2018), в протоколі лікування депресії вказує: «Наскільки можливо, розгляньте можливість направлення на один з наступних короткочасних психологічних курсів терапії: міжособистісна психотерапія (IPT), когнітивно-поведінкова терапія (CBT), поведінкова активація та консультування з активації поведінки і вирішення проблем».
Аргументації на користь такого вузького переліку методів у даному документі не наведено. Однак, важливо враховувати, що для страхової медицини важливі ті витрати, які ґрунтуються на доступно описаному покроковому алгоритмі немедикаментозного впливу. Такий протокол був на момент прийняття резолюції у КПТ.
На сьогодні КПТ пропонує хворим на депресію вже й автоматизовані протоколи допомоги за допомогою інтернету.
Однак відгуки пацієнтів, у тому числі й тих, хто пройшов оплачувані лікарняною касою сеанси КПТ, свідчать про те, що ефективність терапії в такому вигляді не відповідає заявленій і практично не приносить ефекту.
Ситуація давно змінилася, і, наприклад, в українському законодавчому полі наказом МОЗ затверджено список рекомендованих методів, який значно розширено.
І це важливо, оскільки більший % випадків звернення з депресивними симптомами = це все ж психогенна депресія.
І без психотерапії тут не обійтися. Але не поведінкової (хоча її інструменти безумовно в деяких випадках допомагають зняти гострі реакції). А ті методи, які працюють з емоційним рівнем.
Однак, дана вибірка ВООЗ міцно закріпилася як в протоколах допомоги, так і в умах фахівців, які якщо і рекомендують роботу з психологом, то в напрямку КПТ.
Депресія: таблетки або психотерапія, і якщо психотерапія – то яка
Психотерапія як спосіб допомоги є досить тонким і не швидким впливом. Де результат багато в чому залежить від умов самого пацієнта.
На думку групи дослідників проблеми на чолі з Маргіт К. (2015) дискусія про способи визначення ефективності того чи іншого методу психотерапії не завершена, і на сьогодні складно говорити про наявність точного інструменту, який може підтвердити або спростувати «доведену ефективність» методу.
Найважливішим фактором, що безпосередньо визначає результат роботи з пацієнтом, а головне, що важливіше – медикаменти чи розмовна терапія – є причини депресії.
Психотерапевту не вдасться «просто робити свою роботу» і не вникати в те, наскільки ретельно проведено діагностику та виявлено причини депресивних проявів.
Найчастіше депресивні пацієнти приходять із запитом «хочу стати як раніше» або «хочу повернути собі нормальний стан» або «допоможіть зрозуміти, чому у мене депресія».
Дуже рідко звертається пацієнт, який страждає на депресію, але з запитом про якусь актуальну ситуацію – проблеми на роботі або в стосунках.
Але навіть якщо це так – обійти вплив на цю ситуацію саме депресивного стану не вдасться.
І якщо причина депресії не виявлена, не визначена глибина ураження, отже стратегія допомоги буде вкрай випадковою, з великою ймовірністю неефективною, з неминучою фрустрацією і фахівця, і пацієнта.
І, можливо, з подальшими негативними відгуками і про фахівця, і про метод, і про психотерапію в цілому.
Так, однозначного розуміння депресії на сьогодні не існує.
Проблема резистентності депресії до препаратів запустила новий виток дослідницьких гіпотез про природу клінічної депресії та її механізми.
Але все ж виділяють екзогенні та ендогенні фактори її запуску.
Депресія: таблетки або психотерапія – це питання, яке не можна вирішити без розуміння причин, а про основні – у продовженні.
