Цифрове слабоумство дитини – міф, лякалка чи реальність
Гаджети – чудовий засіб підвищити свою ефективність. Головне знати: коли, скільки, кому і навіщо. Адже якщо не дотримуватися цих застережень, гаджетозалежність та цифрове слабоумство дитини може стати реальністю для вашої родини.
Пам’ятайте, які фото дітей вважалися милими ще 20 років тому. З іграшками, в пісочниці, з цуценятами…
Зараз милим буде фото однорічної дитини з цифровим гаджетом.
«Навіщо чинити опір прогресу»
«Ви ще на коней пересядьте»
«Як він витримає конкуренцію, якщо не матиме гаджет»
Обурено реагують батьки.
Прогрес – прекрасне явище, якщо не руйнує. Але якщо руйнує – чи не варто задуматися?
Цифрове слабоумство дитини – що бачать вчені
«Вплив цифрових медіа на мозок, що розвивається, охоплює рухові навички, мову та пізнання. Надмірне використання цифрових медіа серед молодих людей корелює з більш низькою когнітивною емпатією, впливаючи на міжособистісне розуміння і розпізнавання облич.
Дослідження пов’язують сильну залежність від веб-медіа зі зниженням цілісності білої речовини, яка має вирішальне значення для мовних навичок.
Підлітки можуть бути більш вразливими до тривожності та нереалістичних очікувань через надмірне використання цифрових медіа.
Надмірне використання цифрових медіа впливає на розвиток мозку, особливо на когнітивний та інгібіторний контроль, увагу, пам’ять та міркування, які необхідні для адаптації до динамічного середовища.
Ранній вплив швидкозмінних медіа може погіршити рухові навички, просторове сприйняття, вирішення проблем і вивчення мови.
Дослідження нейровізуалізації показують, що фактори навколишнього середовища, такі як використання екранів, впливають на нейронні мережі, що контролюють соціально-емоційну поведінку та виконавчі функції».
Ali Z, Janarthanan J, Mohan P. Understanding Digital Dementia and Cognitive Impact in the Current Era of the Internet: A Review. Cureus. 2024 Sep 23;16(9):e70029. doi: 10.7759/cureus.70029. PMID: 39449887; PMCID: PMC11499077.
Якщо не вірите науковим індексованим виданням – раджу книгу «Антимозок. Цифрові технології та мозок» – Манфред Шпіцер, який гаджетозалежність розкладає по поличках. Для нього цифрове слабоумство дитини – реальність практики.
Але навіть не бачачи досліджень – пропоную піти простим логічним шляхом.
Цифрове слабоумство дитини: покрокова формула фізіології руйнування
За основу візьмемо незаперечних класиків дитячої психофізіології Льва Виготського, Данила Ельконіна, Еріка Еріксона. Їм належать системи вікової періодизації особистості, які на сьогоднішній день не тільки не спростовані, але й підтверджуються інструментальними обстеженнями та практикою.
У нормі система навчання, взаємодії дитини зі світом повинна будуватися на цих нормах.
Суть вікової періодизації як наукового напрямку: кожному віку дитини відповідає процес формування нейронних структур мозку певної ділянки. І наслідком втручання у цей процес алгоритмів гаджетів є цифрове слабоумство дитини.
Завдяки цьому зароджується і розкривається певна функція психіки.
Розвиток цієї функції психіки підштовхує дитину до певної діяльності – «провідної діяльності віку».
Давайте розглянемо на прикладі дитини 4-х років. Починають посилено розвиватися структури мозку, що відповідають за:
- процес розвитку уяви,
- налагодження міжособистісних відносин з однолітками,
- формування самооцінки і
- переосмислення ролі старшого.
Ідеальною діяльністю для розвитку всього вищезазначеного є гра.
Не компьютерна! Компьютерна гра і цифрове слабоумство дитини дуже корелюють.
Бо дитині потрібна зовсім інша гра, гра, в якій дитина сама є режисером, створює і грає ролі, будує сюжет. У цей період гра – це і пізнання світу, і навчання, і встановлення зв’язків з оточуючими.
І ось щоб ці нейронні мережі максимально розвинулися – їх потрібно максимально завантажувати. Ви напевно помічали, як діти цього віку можуть грати цілими днями в якісь незрозумілі дорослому ігри. Самозабутньо, захоплено, з повною віддачею.
Важливо. Поточний етап розвитку повинен бути добре пройдений, оскільки на ньому буде базуватися наступний.
І ось тут важливо розуміти, що мозок не має ізольованого розвитку якоїсь функції. Функції повинні розвиватися у взаємодії ВСІХ органів чуття і процесів психіки та тіла.
Автономія неможлива, а гаджет – це саме автономія. Гаджетозалежність – це наслідок порушення саме цього принципу задіяння комплексу функцій.
Що порушується у дитини 4-х років і до чого тут цифрове слабоумство. А у дитини 10, 16, 19 років? Покрокова формула руйнування – яка вона? Як цьому протистояти? Чому залежність цифрова має меньше шансів на лікування ніж алко та нарко залежності?
Розбираємо по поличках ці питання – і багато інших в групі «Родитель на всі 100!»
Приходьте, якщо хочете зрозуміти, чи не загрожує цифрове слабоумство дитини вашій родині.
Цифрове слабоумство дитини – трохи статистики
Доступ до мобільних пристроїв починається рано.
Згідно з Odgers C. Smartphones are bad for some teens, not all. Nature. 2018 Feb 22;554(7693):432-434. doi: 10.1038/d41586-018-02109-8. PMID: 29469108; PMCID: PMC6121807 дослідження підлітків, які відвідують державні школи у великому південно-східному штаті Америки, показало, що майже половина (48%) 11-річних мають мобільний телефон, а до 14 років цей показник різко зріс до 85% .
Молодь також проводить все більше часу в Інтернеті: за останніми оцінками в Сполучених Штатах, підлітки старшого віку (13-18 років) витрачають на перегляд екранних медіа в нешкільних цілях 6,67 години на день, в той час як їхні молодші однолітки (8-12 років) витрачають в середньому 4,6 години на день на екранні медіа .
Постійний зв’язок підлітків викликав занепокоєння щодо того, як цифрові технології можуть впливати на різні аспекти життя підлітків, починаючи від рівня їх фізичної активності та їх здатності взаємодіяти з іншими людьми в «реальному житті» до більш недавньої уваги до того, чи сприяє занадто багато часу, проведеного в Інтернеті, проблемам психічного здоров’я серед молоді.
Дискусії про потенційний негативний вплив смартфонів і соціальних мереж відбуваються на тлі зростаючої стурбованості з приводу психічного здоров’я підлітків.
Недавнє зростання показників депресії, тривожності та самогубств, особливо серед дівчат, які є найактивнішими користувачами нових медіа, змусило деяких стверджувати, що смартфони та соціальні мережі можуть бути рушійною силою зростання суїцидальної поведінки, депресії та самотності.
Якщо цифрове слабоумство дитини вас турбує як родителя, фахівця – реагуйте, а якщо не знаєте як – звертайтеся, буду рада допомогти!
