UK
Згідно з класифікатором професій України ви зустрінете:
Лікар-психофізіолог
Лікар-психотерапевт
Лікар-психолог
Клінічний психолог
Практичний психолог
Психолог
Психотерапевт
Лікар-психіатр
В описі їхніх завдань і кваліфікації розібратися дуже складно. Але для початку важливо розуміти історію: пострадянський простір перейняв і міцно тримається за установку — працювати з людиною, яка стражденно хворіє, має тільки лікар. Буквально останні кілька років медичний простір розвернувся обличчям до розуміння, що психіка потребує не стільки пігулок, скільки людської уваги.
Звідси друга проблема. Величезна кількість людей, які страждають від неблагополуччя в якійсь сфері життя — фізично здорові. Їхній біль — біль душевний.
Виникає запитання: чи піде людина, здорова фізично, але яка відчуває проблеми в житті, щоб їх розв’язати, до лікаря? За пігулками? Ви зустрічали лікаря, який буде з вами раз на тиждень говорити по 60 хвилин?
Але медицина прекрасно знає про таку необхідність.
Тому й стали виникати консенсуси: швидка допідготовка лікаря і додавання слова — «психолог».
Трохи триваліша допідготовка лікаря і додавання слова «психотерапевт».
Але це всього лише консенсус, необхідний для приміряння пострадянського простору до європейської реальності.
У Європейській реальності психотерапія — це знання методик розмовного впливу на глибокому рівні + низка вимог до особистості психотерапевта. Саме пострадянська медична школа, яка все ж таки хотіла залишити тільки медикаментозний вплив на душевні страждання, породила стільки дивних словосполучень зі словом психолог і психотерапевт. Але реальність усе розставила на свої місця. Душа людини настільки складна і тонка, що без спеціальних глибоких знань лізти в неї небезпечно як для стражденного, так і для того, хто допомагає. І саме ці тонкощі протягом століть вивчає європейська психотерапевтична наука.
А європейські та американські школи психотерапії — це 4-6 років навчання за чималі гроші. Навіщо це лікарю з 7-9 роками медичного навчання? Як можна поєднати два настільки складних та об’ємних напрямки: медицина з її величезними каталогами медикаментів та їхнього застосування, та розмовну психотерапію з не менш складними практиками та навичками?
Саме тому слово «психотерапевт» у нашій країні дедалі більше й більше застосовується в міжнародному його розумінні.
Так до кого ж бігти?
— Психолог — це людина, яка здобула вищу освіту в галузі психології та знає теоретичні аспекти. Тому до нього — якщо є бажання почути теоретичне підґрунтя якоїсь проблеми, обговорити проблему в дуже загальних рисах. В установах психологи виконують строго відведені їм функції, які описані в інструкціях.
— Практичний психолог — тут, як то кажуть, чорт ногу зломить. Передбачається, що це психолог, який має навички застосування практичних інструментів і здатний допомогти в нескладних ситуаціях, або в складних, але дуже неглибоко, але швидко (аварії, військові дії, стихійні лиха), тобто коли немає необхідності або можливості заходити в глибокі основи особистості.
— Лікар-психолог — допомагає адаптуватися до хвороби і знизити її вплив на якість життя як самого хворого, так і його близьких.
— Лікар-психотерапевт — прекрасне поєднання для неврозів, стресів, соматоформних захворювань. В ідеалі, ця людина і правильно медикаментозну підтримку підбере, і у витоках напруги розбереться. Але питання, якими методиками працюватиме цей фахівець, залишається відкритим (якщо в його дипломах Ви знаходите документ про проходження психотерапії однієї з визнаних у світі шкіл — чудове поєднання. Якщо 4-х місячні курси перепідготовки…тут як пощастить. Практика показує, що не дуже).
— Психотерапевт європейської методики психотерапії — за наявності стійких проблем у житті, і бажання позбутися їх.
Отже, чому ж люди з глибокими душевними проблемами йдуть до психолога? Тому що не можуть розібратися в цій чехарді. Бо бояться лікарень, а лікар-психотерапевт тільки там. Бо не хочуть платити стільки, скільки коштує психотерапевт європейського методу психотерапії (на жаль, радянський простір мав приголомшливих учених, але їм не було дано перетворити свої знання на метод).
Що ж такого особливого у психотерапевта в міжнародному розумінні цього слова —
— про це в наступному пості. З хештегом #хто_допоможе_психіці .
Підписуйтеся, діліться! Я не купую лайки і підписки на біржах. Я дорожу кожною реальною людиною. Але її не так просто отримати за алгоритмами фб. Якщо вам корисна ця інформація — допоможіть іншим її побачити — поділіться будь ласка!
RU
Согласно классификатору профессий Украины вы встретите:
Врач-психофизиолог
Врач-психотерапевт
Врач-психолог
Клинический психолог
Практический психолог
Психолог
Психотерапевт
Врач-психиатр
В описании их задач и квалификации разобраться очень сложно. Но для начала важно понимать историю: постсоветское пространство переняло и крепко держится за установку — работать с человеком, который страждуще болеет, должен только врач. Буквально последние несколько лет медицинское пространство развернулось лицом к пониманию, что психика нуждается не столько в таблетках, сколько в человеческом внимании.
Отсюда вторая проблема. Огромное количество людей, страдающих от неблагополучия в какой-то сфере жизни — физически здоровы. Их боль — боль душевная.
Возникает вопрос: пойдет ли человек, здоровый физически, но испытывающий проблемы в жизни, чтобы их решить, к врачу? За таблетками? Вы встречали врача, который будет с вами раз в неделю говорить по 60 минут?
Но медицина прекрасно знает о такой необходимости.
Поэтому и стали возникать консенсусы: быстрая доподготовка врача и добавление слова — «психолог».
Чуть более длительная доподготовка врача и добавление слова «психотерапевт».
Но это всего лишь консенсус, необходимый для примерки постсоветского пространства к европейской реальности.
В Европейской реальности психотерапия — это знание методик разговорного воздействия на глубоком уровне + ряд требований к личности психотерапевта. Именно постсоветская медицинская школа, которая все же хотела оставить только медикаментозное воздействие на душевные страдания, породила столько странных словосочетаний со словом психолог и психотерапевт. Но реальность все расставила на свои места. Душа человека настолько сложна и тонка, что без специальных глубоких знаний лезть в нее опасно как для страждущего, так и для помогающего. И именно эти тонкости на протяжении веков изучает европейская психотерапевтическая наука.
А европейские и американские школы психотерапии — это 4-6 лет обучения за немалые деньги. Зачем это врачу с 7-9 годами медицинского обучения? Как можно совместить два столь сложных и объемных направления: медицина с ее огромными каталогами медикаментов и их применения, и разговорную психотерапию с не менее сложными практиками и навыками?
Именно поэтому слово «психотерапевт» в нашей стране все больше и больше применяется в международном его понимании.
Так к кому же бежать?
— Психолог — это человек, получивший высшее образование в области психологии и знающий теоретические аспекты. Поэтому к нему — если есть желание услышать теоретическую основу какой-то проблемы, обсудить проблему в очень общих чертах. В учреждениях психологи выполняют строго отведенные им функции, которые описаны в инструкциях.
— Практический психолог — здесь, как говорится, черт ногу сломит. Предполагается, что это психолог, который имеет навыки применения практических инструментов и способен помочь в несложных ситуациях, либо в сложных, но очень неглубоко, но быстро (аварии, военные действия, стихийные бедствия), то есть когда нет необходимости или возможности заходить в глубокие основы личности.
— Врач-психолог — помогает адаптироваться к болезни и снизить ее влияние на качество жизни как самого больного, так и его близких.
— Врач-психотерапевт — прекрасное сочетание для неврозов, стрессов, соматоформных заболеваний. В идеале, этот человек и правильно медикаментозную поддержку подберет, и в истоках напряжения разберется. Но вопрос, какими методиками будет работать этот специалист, остается открытым (если в его дипломах Вы находите документ о прохождении психотерапии одной из признанных в мире школ — отличное сочетание. Если 4-х месячные курсы переподготовки…тут как повезет. Практика показывает, что не очень).
— Психотерапевт европейской методики психотерапии — при наличии устойчивых проблем в жизни, и желании избавиться от них.
Итак, почему же люди с глубокими душевными проблемами идут к психологу? Потому что не могут разобраться в этой чехарде. Потому что боятся больниц, а врач-психотерапевт только там. Потому что не хотят платить столько, сколько стоит психотерапевт европейского метода психотерапии (к сожалению, советское пространство имело потрясающих ученых, но им не было дано превратить свои знания в метод).
Что же такого особенного у психотерапевта в международном понимании этого слова —
— об этом в следующей статье