ЛГБТ і підлітки. (право на вибір гендерної індентифікації для діток дитсадівського віку ми розглянули в попередній статті).
На сайті для безоплатних консультацій, де анонімно клієнти отримують видиму для всіх текстову консультацію — величезний вибір випадків.
Дуже багато запитів від підлітків про себе у зв’язку з гендерною свободою. Дуже цікавий випадок із дівчиною 19 років, яка страждає на ОКР, і її історія про те, як вона закохалася (як їй здалося) в дівчину. Стосунки були заплутаними й болісними. Її буквально розривало між бажанням мати сім’ю, народити дітей і тягою до цієї дівчини. Сексуальний контакт сприймався як повинність. Під час консультації колега допоміг дівчині розкласти все по поличках і дівчина усвідомила, наскільки невірно вона витлумачила свої імпульси… не було в ній і натяку на лесбі.
Дійсно, як дитині 15-17 років зрозуміти тему ЛГБТ?
Особливість психіки цього віку така, що вона буквально роздирається бурхливими гормональними перепадами. Статеве дозрівання йде повним ходом, і співвідношення чоловічий\жіночий гормон періодично змінюється.
Можливо тому, на допомогу цій тимчасовій, неконтрольованій нестабільності, колись існували звичаї суворого нагляду за молодими людьми.
Головний сенс цього вікового періоду: бути прийнятим і належати до певної групи, спільноти. Головна мета вікового етапу — самоідентифікація. І в коментарях до попередньої статті колега підказала, що підлітку дуже важливо бути особливим…
Протиріччя періоду: «я маю дізнатися, хто я, але я не знаю, як це зробити».
Уявляєте собі, як ця вибухонебезпечна суміш поєднується з ідеями ЛГБТ?
Гас у вогонь — величезна потреба дитини в незалежності та скиданні авторитетів. І це нормально і прекрасно, це гарантія еволюції. Але еволюційний процес не передбачає, що дитині буде запропоновано щось, до чого вона не готова.
Але під соусом «свобод, боротьби й обраності» підліток, не розбираючись, прийме все. Дитині цього періоду необхідно довести свою «дорослість» і право «бути іншим». І тема ЛГБТ просто як ніяка інша підходить.
«Думав потерплю…» — так сказав хлопчик про свої стосунки з бойфрендом, які зав’язав на зло батькові…
Чому я обираю слово «нав’язування»?
Давно ви бачили фільм, де не було б лінії про захворювання на рак і лінії про одностатеву сім’ю? У шкільні програми замість класики вводять сумнівну куховарство, аби тільки на «цю» тему. ЛГБТ-спільноти ведуть пропаганду і яскраво і барвисто відстоюють свої права, не гребуючи залучати молодь.
Історія, розказана учасницею однієї з груп: іспанське містечко, старшокласник навідріз відмовляється читати твір про життя гомосексуалістів, передбачений програмою. «Мені огидно» — аргументує підліток. Але прочитати мало, потрібно ще написати есе. Пересилив себе, есе пише мама, бо не написати і не здати — показати свою нелояльність і недемократичність. Інша мама зізнається, що робила так само і для своїх доньок, які теж не хотіли це читати…
«Нав’язування» — перен. настирливо пропонувати, змушувати, примушувати прийняти що-небудь проти бажання, проти волі.
«…нав’язати свободу вибору, вузьколоба ви наша, як таке можливо?» — обурюється моєю фразою шанувальниця ЛГБТ свобод…
А як інакше назвати це стосовно дітей і підлітків, у яких вибір буде усвідомленим і повноцінним з фізіологічної точки зору років так до 25?
До цього періоду дитина жорстко прив’язана і залежна від специфіки мозку, який ще не подорослішав. У кожному періоді вона своя, але у всіх періодах є одна закономірність — підсвідоме наслідування і залежність від думки дорослих.
«Ну подумаєш, переспить дівчинка з дівчинкою, а хлопчик з хлопчиком, що тут такого? У мене було і все нормально» — там же на форумі.
Будь-який сексолог підтвердить, що не все так просто з сексуальними переживаннями, що виникли в ранній юності.
Так, можливо буде частина дітей, які побешкетують, та й забудуть. Але, на думку багатьох психотерапевтів, стійкий вибір гомосексуальної орієнтації часто пов’язаний із проблемами у вихованні дитини, ставленні до неї, і є нібито заміщенням. Озвучені колегами випадки просто навіть не хочу відтворювати.
І тут важливо розуміти, що неправильно обраний шлях у ранній юності, критично може бути переоцінений років до 30-40. Прийняте ж у ранньому дитинстві за істину, може так ніколи й не піддатися сумніву, оскільки перебуває поза доступом до усвідомлення. Але створює те саме, незрозуміле невдоволення життям і той знаменитий внутрішній конфлікт, завдяки якому людина отримує невроз, психосоматику.
А це частенько невлаштоване життя і роки терапії.
Наука не має поки що точного пояснення гомосексуальній поведінці. Багато досліджень, багато суперечок. Переглянутий мною матеріал більше свідчить на користь психологічної складової. Гомосексуаліст не є таким фізіологічно, а бачить себе так. Відчуваєте різницю?
Але проблема в тому, що реклама, пропаганда і нав’язування права вибрати, хто ти, спричиняє виникнення великої кількості наслідувачів. За статистикою, глибоко гомосексуальне самовідчуття від 0,1 до 2% популяції. Однак статистика ЛГБТ спільнот зовсім інша.
Одна справа усвідомити свою сутність гомосексуала і заявити про неї. Інша справа заплутатися в тому, що тобі нав’язали в період неусвідомленості й помилково приміряти на себе.
Гомосексуалізм був, є і буде. Але не думаю, що культура і мораль тисячоліттями забороняла пропаганду цього просто так. Мені здається, якраз заради дітей і підлітків це і робилося, щоб унеможливити протестну поведінку і наслідування.
Але є друге питання до такої захопленої пропаганди свободи вибору гендерної приналежності. А що по суті явища? Що за свобода вибору гендерної приналежності? Наскільки те, що намагаються прищепити дітям, є автентичним реальності, дослідженим і зрозумілим наукою?
Свободи — це явище соціальне, правове та культурне. Але в даному випадку йдеться про фізіологію. Право бути не тим, хто ти є за природою. Давайте звернемося до науки, наскільки це можливо?
«Це абсурд. Стать «прошита» на генетичному рівні» (Володимир Медведєв, доктор медичних наук, доцент кафедри нейрохірургії НМУ, лауреат премії ім. Богомольця в галузі фізіології. Богомольця в галузі фізіології та патофізіології).
Статеві відмінності величезні на всіх рівнях: м’язовому, ендокринному, нервовому, генетичному. Статева поведінка регулюється мозком, який у чоловіків і жінок НЕ однаковий. Про це та багато інших наукових деталей гендерної свободи у фільмі «Теорія гендеру».
Отже, якщо питання гендерної свободи передчасне через нерозуміння самої суті явища, постає питання: навіщо це нав’язується молодому поколінню? Ось тут у мене дві версії: збіг одночасно великої кількості дурнів на значущих постах, або навмисна стратегія.
Я не гомофоб, оскільки мене не лякає це явище. Людина вільна робити вибір і приймати наслідки. Доросла людина. У якої є до цього всі ресурси психіки.
Але я проти підміни понять. Для нестійкої і специфічної дитячої психіки лояльність до права вибору сексуальної орієнтації — це запропонована модель сексуальної поведінки. Точніше нав’язана, оскільки генерують її ті, від кого дитина залежить, кому безмірно довіряє.
І якби за ЛГБТ-парадами стояло тільки питання про зрівняння якихось прав, то, думаю, вони ж і запропонували б заходи за чистоту питання. Наприклад, не втручатися в це дітей і підлітків.
Тому мій посил батькам дуже простий: любіть свою дитину, але і про контроль «свобод» не забувайте. Це не просто найкраще, що ви можете зробити для дітей, це життєво необхідно для них.
Ставитися до дитини як до дорослого раніше, ніж вона фізіологічно дозріла до цього — база для багатьох психічних розладів, що підтвердять вам практикуючі психотерапевти.
А виростуть, зміцніють, нехай роблять свій усвідомлений вибір!
RU
ЛГБТ и подростки. (право на выбор гендерной индентификации для деток детсадовского возраста мы рассмотрели в предыдушей статье).
На сайте для бесплатных консультаций, где анонимно клиенты получают видимую для всех текстовую консультацию — огромный выбор случаев.
Очень много запросов от подростков о себе в связи с гендерной свободой. Очень интересен случай с девушкой 19 лет, страдающей от ОКР, и ее история о том, как она влюбилась (как ей показалось) в девушку. Отношения были запутанными и болезненными. Ее буквально разрывало между желанием иметь семью, родить детей и тягой к этой девушке. Сексуальный контакт воспринимался как повинность. В ходе консультации коллега помог девушке разложить все по полочкам и девушка осознала, насколько неверно она истолковала свои импульсы… не было в ней и намека на лесби.
Действительно, как ребенку 15-17 лет понять тему ЛГБТ?
Особенность психики этого возраста такова, что она буквально раздираема бушующими гормональными перепадами. Половое созревание идет полным ходом, и соотношение мужской\женский гормон периодически меняется.
Возможно потому, в помощь этой временной, неконтролируемой нестабильности, некогда существовали обычаи строго надзора за молодыми людьми.
Главный смысл этого возрастного периода: быть принятым и принадлежать к определенной группе, сообществу. Главная цель возрастного этапа — самоидентификация. И в комментариях к предыдущей статье коллега подсказала, что подростку оченьважно быть особенным…
Противоречие периода: «я должен узнать кто я, но я не знаю, как это сделать».
Представляете себе, как эта взрывоопасная смесь соединяется с идеями ЛГБТ?
Керосин в огонь — огромная потребность ребенка в независимости и сбросе авторитетов. И это нормально и прекрасно, это гарантия эволюции. Но эволюционный процесс не подразумевает, что ребенку будет предложено нечто, к чему он не готов.
Но под соусом «свобод, борьбы и избранности» подросток не разбираясь, примет все . Ребенку этого периода необходимо доказать свою «взрослость» и право «быть другим». И тема ЛГБТ просто как никакая другая подходит.
«Думал потерплю…» — так сказал мальчик о своих отношениях с бойфрендом, которые завязал назло отцу…
Почему я выбираю слово «навязывание» ?
Давно вы видели фильм, где не было бы линии о заболевании раком и линии об однополой семье? В школьные программы вместо классики вводят сомнительную стряпню, лишь бы на «эту» тему. ЛГБТ сообщества ведут пропаганду и ярко и красочно отстаивают свои права, не гнушаясь привлекать молодежь.
История, рассказанная участницей одной из групп: испанский городок, старшеклассник наотрез отказывается читать произведение про жизнь гомосексуалистов, предусмотренное программой. «Мне противно» — аргументирует подросток. Но прочитать мало, нужно еще написать эссе. Пересилив себя, эссе пишет мама, так как не написать и не сдать — показать свою нелояльность и недемократичность. Другая мама признается, что делала так же и для своих дочек, которые тоже не хотели это читать…
«Навязывание» — перен. назойливо предлагать, заставлять, принуждать принять что-либо против желания, против воли.
«..навязать свободу выбора, узколобая вы наша, как такое возможно?» — возмущается моей фразой почитательница ЛГБТ свобод…
А как по другому, назвать это в отношении детей и подростков, у которых выбор будет осознанным и полноценным с физиологической точки зрения годам так к 25?
До этого периода ребенок жестко привязан и зависим от специфики еще не повзрослевшего мозга. В каждом периоде она своя, но во всех периодах есть одна закономерность – подсознательное подражание и зависимость от мнения взрослых.
«Ну подумаешь, переспит девочка с девочкой , а мальчик с мальчиком, что тут такого? У меня было и все нормально» — там же на форуме.
Любой сексолог подтвердит, что не все так просто с сексуальными переживаниями, возникшими в ранней юности.
Да, возможно будет часть детей, которые пошалят, да и забудут. Но, по мнению многих психотерапевтов, стойкий выбор гомосексуальной ориентации зачастую связан с проблемами в воспитании ребенка, отношениях к нему, и является как бы замещением. Озвученные коллегами случаи просто даже не хочу воспроизводить.
И тут важно понимать, что неверно выбранный путь в ранней юности, критично может быть переоценен годам к 30-40. Принятое же в раннем детстве за истину, может так никогда и не поддаться сомнению, поскольку находится вне доступа к осознаванию. Но создает то самое, непонятное недовольство жизнью и тот знаменитый внутренний конфликт, благодаря которому человек получает невроз, психосоматику.
А это частенько неустроенная жизнь и годы терапии.
Наука не имеет пока точного объяснения гомосексуальному поведению. Много исследований, много споров. Просмотренный мною материал больше свидетельствует в пользу психологической составляющей. Гомосексуалист не есть таковым физиологически, а видит себя так. Чувствуете разницу?
Но проблема в том, что реклама, пропаганда и навязывание права выбрать, кто ты, влечет возникновение большого количества подражателей. По статистике, глубоко гомосексуальное самоощущение от 0,1 до 2% популяции. Однако статистика ЛГБТ сообществ совсем инная.
Одно дело осознать свою сущность гомосексуала и заявить о ней. Другое дело запутаться в том, что тебе навязали в период неосознанности и ошибочно примерить на себя.
Гомосексуализм был, есть и будет. Но не думаю, что культура и мораль тысячелетиями запрещала пропаганду этого просто так. Мне кажется, как раз ради детей и подростков это и делалось, дабы исключить протестное поведение и подражание.
Но есть второй вопрос к такой восторженной пропаганде свободы выбора гендерной принадлежности. А что по сути явления? Что за свобода выбора гендерной принадлежности? Насколько то, что пытаются привить детям, аутентично реальности, исследовано и понято наукой?
Свободы — это явление социальное, правовое и культурное. Но в данном случае речь о физиологии. Право быть не тем, кто ты есть по природе. Давайте обратимся к науке, насколько это возможно?
«Это абсурд. Пол «прошит» на генетическом уровне» ( Владимир Медведев, доктор медицинских наук, доцент кафедры нейрохирургии НМУ, лауреат премии им. Богомольца в области физиологии и патофизиологии).
Половые отличия огромны на всех уровнях: мышечном, эндокринном, нервном, генетическом. Половое поведение регулируется мозгом, который у мужчин и женщин НЕ одинаков. Об этом и многих других научных деталях гендерной свободы в фильме «Теория гендера».
Таким образом, если вопрос гендерной свободы преждевременен в силу непонимания самой сути явления, возникает вопрос: зачем это навязывается молодому поколению? Вот тут у меня две версии: совпадение одновременно большого количества дураков на значимых постах, либо умышленная стратегия.
Я не гомофоб, поскольку меня не страшит это явление. Человек волен делать выбор и принимать последствия. Взрослый человек. У которого есть к этому все ресурсы психики.
Но я против подмены понятий. Для нестойкой и специфичной детской психики лояльность к праву выбора сексуальной ориентации — это предложенная модель сексуального поведения. Вернее навязанная, поскольку генерируют ее те, от кого ребенок зависит, кому безмерно доверяет.
И если бы за ЛГБТ парадами стоял только вопрос о уравнении неких прав, то думаю они же и предложили бы меры за чистоту вопроса. Например не вмешивать в это детей и подростков.
Потому мой посыл родителям очень прост: любите своего ребенка, но и о контроле «свобод» не забывайте. Это не просто лучшее, что вы можете сделать для детей, это жизненно необходимо для них.
Относиться к ребенку как к взрослому раньше, нежели он физиологически созрел к этому – база для многих психических расстройств, что подтвердят вам практикующие психотерапевты.
А вырастят, окрепнут, пусть делают свой осознанный выбор!