UK (RU⇓)
Зараз слово «коуч» — стало практично лайливим: причин цьому багато, стаття не про них. Але коучинг, як система » просмажування» можливостей прийти до результату, ідеальна. І в питанні позбавлення від зайвої ваги — незамінна.
Зараз поясню чому у схудненні без коучингу — ніц!.
Історія виникнення коучингу — спорт, точніше гра в теніс. Тренер помітив, що спортсмен із травмою руки, який просидів на лавочці з десяток тренувань, у перший день одужання вийшов на поле і виконав новий удар ідеально. Шокований тренер запитав, як це вийшло, адже весь час він просто сидів на лавочці. Гравець відповів, що не просто сидів, а знову і знову повторював удар у думках. Відтоді в спорті абсолютно нормально мати класи з кріслами, де гравці лежачи занурюються в деталі гри… в уяві.
Пізніше з’явилися дослідження, які пояснили суть того, що відбувається — мозку байдуже, чи робить людина рух реально, чи в уяві: мозок реагує розвитком нейронів і взаємозв’язків однаково.
Що таке з точки зору психофізіології складний процес переходу від бажання до результату? Це здебільшого міцна і жирна вибудувана нейромережа, яка підминає під себе всі інші імпульси.
Але де взяти цю мережу для схуднення?
Спочатку давайте подумаємо, що буває, коли цієї мережі немає.
Наприклад, ви хочете схуднути, але думаєте про це прямо обернено: «фу, яка я товста, та чому я не худну, та чому в інших виходить, а я знову не змогла…, піду наїмся, фу, та як я могла знову заїсти проблеми», ну й т. д. Ось це і є домінанта, яка, згідно з дослідженнями, підпорядкує собі всі процеси. І в ній «НЕ» — головне.
І ось хтось знаходить чудо-спосіб: наприклад, ви приходите до тренера, він каже: «Фігня-річ, значить так: ось тобі меню, ось вправи. Голодуй по 18 годин і все виконуй як на папірці.»
Ви старанно все починаєте робити. У 80% випадків — результату або немає, або він тільки почне заражатися і пропадає, або ви зриваєтеся. Демотивація, відчай і… збільшення ваги.
А вся справа в домінанті. У Вас розвинена потужно «та чому ж, та коли ж…», але домінанта «я йду до результату в ХХкг за ХХ часу» — немає.
Як вибудувати домінанту схуднення?
«Якщо людині сказати, що потрібно робити, але не пояснити, чому і як це спрацює, — вона не буде це робити» … Ці слова вимовив фізіолог А.А. Ухтомський ще 1914 року. І відтоді його теорія про домінанту тільки підтверджується і розвивається.
Саме коли ви заглиблюєтеся в суть того, що відбувається, розбираєтеся в теорії, приміряєте це на себе в уяві, плануєте і розраховуєте свої сили, і терміни, знаходите потрібних людей і соратників — саме так і зростає домінанта. Вправи на візуалізацію — це частина саме цього процесу. А зацікленність на проблемі — іншій бік цього ж процесу.
Наприклад, усі знають, яке чудове інтервальне голодування. Але не знаю нікого, хто схуд на ньому назавжди. І ніхто не зміг досконально пояснити, що ж відбувається такого під час інтервального голодування, від чого худнуть.
Бо не знає. Не дізнався, не розібрався, побіг, бо хтось десь сказав…
А інтервальне голодування — НЕ спосіб схуднути.
Це спосіб знизити поширену перешкоду до схуднення — інсулінорезистентність. Піднакопити жовчі, бо без неї засвоєння багатьох вітамінів, важливих для схуднення, не відбувається. І вивести токсини з організму, які часто правоцирують жирові відкладення. Тобто це — підготовка. І проблема в тому, що починати худнути, не провівши цієї підготовки, для тих, у кого є ці проблеми, — марна трата часу. І замінити нею схуднення — марна трата часу. Але тим, у кого причина стійкої ваги в іншому — інтервальне голодування не допоможе. Деяким — нашкодить.
Якщо не знати цього — відчай і зрив забезпечені. А якщо знати і розуміти місце інтервального голодування в загальній схемі, знати, що поки ви це робите, вага не знизиться, а, можливо, навіть і злегка приросте на перших порах, які показники свідчать про те, що інтервальне голодування спрацювало і можна починати худнути завдяки вибудовуванню балансу прихід-витрата, — якщо все це знати, то ваша домінанта пригнічуватиме поспішайку і розчарування. І ось саме розбираючись у цьому, готуючись до цього процесу, ви і вирощуєте домінанту.
Щойно вона буде досить міцною — вона підпорядковуватиме собі інші імпульси (бажання пропустити тренування, зіскочити з інтервалки, поласувати солоденьким, забити взагалі на схуднення).
Це і є суть коучингу: 70% енергії та сил вкласти в розуміння й освоєння теорії, примірку в уяві, розрахунок і, звісно ж, кайф від результату, який треба дуже добре собі уявляти. І думати про це регулярно. І настане момент, коли Ви візьметеся за справу спокійно і впевнено. І прийдете до результату.
Якщо складно розібратися і знайти свою домінанту в схудненні — ласкаво просимо в групу «Психосоматика схуднення«, де саме цим ми і займаємося!
RU
Сейчас слово «коуч» — стало практически ругательным: причин этому много, статья не о них. Но коучинг, как система «прожарки» возможностей прийти к результату, идеальна.
И в вопросе избавления от лишнего веса — незаменима.
Сейчас поясню почему.
История возникновения коучинга – спорт, точнее игра в тенис. Тренер заметил, что спортсмен с травмой руки, просидевший на лавочке с десяток тренировок, в первый день выздоровления вышел на поле и исполнил новый удар идеально. Шокированный тренер спросил, как это получилось, ведь все время он просто сидел на лавочке. Игрок ответил, что не просто сидел, а вновь и вновь повторял удар в мыслях. С тех пор в спорте абсолютно нормально иметь классы с креслами, где игроки лежа погружаются в детали игры… в воображении.
Позднее появились исследования, которые объяснили суть происходящего – мозгу все равно, делает ли человек движение реально или в воображении: мозг реагирует развитием нейронов и взаимосвязей одинаково.
Что такое с точки зрения психофизиологии сложный процесс перехода от желания к результату? Это большей частью крепкая и жирная выстроенная нейросеть, которая подминает под себя все остальные импульсы.
Но где взять эту сеть?
Вначале давайте подумаем, что бывает, когда этой сети нет.
Например, вы хотите похудеть, но думаете об этом прямообратно «фу какая я толстая, да почему я не худею, да почему у других получается а я опять не смогла…, пойду наемся, фу, да как я могла опять заесть проблемы» ну и т.д. Вот это и есть доминанта, которая согласно исследованиям, подчинит себе все процессы. И в ней «НЕ» — главное.
И вот кто-то находит чудо способ: например вы приходите к тренеру, он говорит – «Ерунда дело, значит так: вот тебе меню, вот упражнения. Голодай по 18 часов и все выполняй как на бумажке.»
Вы старательно все начинаете делать. В 80% случаев — результата либо нет, либо он только начнет зараждаться и пропадает, либо вы срываетесь. Демотивация, отчаяние и…прибавка в весе.
А все дело в доминанте. У Вас развита мощно «да почему же, да когда же…»
Как выстроить доминанту похудения?
«Если человеку сказать что нужно делать, но не объяснить почему и как это сработает – он не будет это делать» … Эти слова произнес физиолог А.А. Ухтомский еще в 1914 году. И с тех пор его теория о доминанте только подтверждается и развивается.
Именно когда вы вникаете в суть происходящего, разбираетесь в теории, примеряете это на себя в воображении, планируете и рассчитываете свои силы, и сроки, находите нужных людей и соратников – именно так и растет доминанта. Упражнения на визуализацию – это часть именно этого процесса.
Например все знают, как чудесно интервальное голодание. Но не знаю никого, кто похудел на нем навсегда. И никто не смог досконально объяснить, что же происходит такого при нтервальном голодании, от чего худеют.
Поскольку не знает. Не узнал, не разобрался, побежал, поскольку кто-то где то сказал…
А интервальное голодание — НЕ способ похудеть.
Это способ снизить распространенное препятсвие к похудению — инсулинорезистентность. Поднакопить желчи, ибо без нее усвоение многих витаминов, важных для похудения не происходит. И вывести токсины из организма, которые часто правоцируют жировые отложения. Т.е. это – подготовка. И проблема в том, что начинать худеть не проведя этой подготовки для тех, у кого есть эти проблемы – бесполезная трата времени. И заменить ею похудение – бесполезная трата времени. Но тем, у кого причина стойкого веса в другом – интервальное голодание не поможет. Некоторым – навредит.
И если не знать этого – отчаяние и срыв обеспечены.
А если знать и понимать место интервального голодания в общей схеме, знать, что пока вы это делаете вес не снизится, а возможно даже и слегка прирастет в первое время, какие показатели говорят о том, что интервальное голодание сработало и можно начинать худеть за счет выстраивания баланса приход-расход, — если все это знать – ваша доминанта будет подавлять торопливость и разочарование. И вот именно разбираясь в этом, готовясь к этому процессу вы и выращиваете доминанту.
И как только она будет достаточно крепкой – она будет подчинять себе остальные импульсы (желание пропустить тренировку, соскочить с интервалки, полакомиться сладеньким, забить вообще на похудение ).
Это и есть суть коучинга: 70% енергии и сил вложить в понимание и освоение теории, примерку в воображении, рассчет и конечно же кайф от результата, который надо очень хорошо себе представлять. И думать об этом регулярно. И настанет момент, когда Вы возьметесь за дело спокойно и уверено. И прийдете к результату.
Если сложно разобраться и найти свою доминанту в похудении – добро пожаловать в группу «Психосоматика похудения», где именно этим мы и занимаемся!