UK
Чуючи про дихальні вправи багато людей думають, що йдеться про якісь короткострокові та дуже локальні ефекти.
Ніс прочистити, кисню набрати більше.
Вилетіти до астралу.
Ну чи швидко взяти себе в руки.
Проте дихання – це інструмент, з допомогою якого можна вирівняти серйозну проблему нервової системи – втрату адекватного підпорядкування.
Полівагальна теорія, розроблена Стівеном Порджесом, доводить, що еволюційно старі механізми все ще активні в нашому розвиненому людському мозку та нервовій системі та зрідка намагаються взяти управління у свої руки.
Коли ми перебуваємо в стані рівного спокою, вегетативна нервова система, яка визначає нашу поведінку більш ніж на 80%, функціонує оптимально:
- клітини та тканини відновлюються повз нашої свідомості.
- Ми здатні до нормального спілкування та взаємодії.
- ми відчуваємо себе у безпеці із самими собою та оточуючими людьми.
Нам це забезпечує еволюційно молода частина Блукаючого нерва. (N. vagus).
При загрозі життю ця гілка зводить до мінімуму свою активність. Організм перебудовується до активного захисту. Серце стукає швидше, дихання стає активнішим, м’язи напружуються. Людина готова до серйозних навантажень.
Якщо загроза розцінюється як непереборна, активується еволюційно найстаріша гілка блукаючого нерва, що сприяє виживанню за рахунок іммобілізації: розвивається заціпеніння (м’язи перенапружені, але не керовані), непритомність (повне розслаблення) або дисоціація (події не сприймаються як такы, що відбуваються з вами.
Після того, як загроза пройде, здорова нервова система повертається до норми. Тобто наймолодша частина гілки Х-нерва знову бере контроль.
АЛЕ! У 60-80% людей нервова система не настільки життєстійка і залишається у захисно-оборонному стані навіть після загрози життю. Загрози немає – а організм живе так, начебто вона є.
Якщо це триває досить довго, може викликати порушення здоров’я, емоційні чи психічні проблеми.
Дихальна система — найбільша система організму. Об’єднує багато рівнів та ділянок мозку та за рахунок свого тісного взаємозв’язку з усіма процесами організму дозволяє «діставати» багато проблем. Крім того, до дихання мозок прислухається дуже уважно і зі страхом. Все ж таки без кисню мі проживемо 5 хвилин…
З чім допомогає впоратись дихальна вправа?
Це і зайва вага, і депресія, і запальні процеси і некомфортне старіння, і залежності, і хронічні больові синдроми і багато іншого.
Але найактуальніша для нас зараз – це проблема «зависання» у стані загрози.
Цікаво?
Приєднуйтесь до нашої групи дихання та спробуйте на собі, як це працює: вимивати стрес!
RU
Слыша про дыхательные упражнения многие люди думают, что речь о каких-то краткосрочных и очень локальных эффектах. Нос прочистить, кислорода набрать побольше. Ну или быстро взять себя в руки.
Однако дыхание – это инструмент, с помощью которого можно выровнять серьезную проблему нервной системы – утрату адекватного соподчинения.
Поливагальная теория, разработанная Стивеном Порджесом, доказывает, что эволюционно старые механизмы все еще активны в нашем развитом человеческом мозге и нервной системе и изредка пытаются взять управление в свои руки.
Когда мы в состоянии ровного спокойствия, вегетативная нервная система, которая определяет наше поведение более чем на 80%, функционирует оптимально:
- клетки и ткани восстанавливаются помимо нашего сознания.
- Мы способны к нормальному общению и взаимодействию
- мы ощущаем себя в безопасности с самими собой и окружающими людьми.
Нам это обеспечивает эволюционно молодая часть Блуждающего нерва. (n. vagus).
При угрозе эта ветвь сводит на минимум свою активность. Организм перестраивается к активной защите. Сердце стучит быстрее, дыхание становится более активным, мышцы напрягаются. Человек готов к серьезным нагрузкам.
Если угроза расценивается как непреодолимая, активируется эволюционно старейшая ветвь блуждающего нерва, что способствует выживанию за счет иммобилизации: развивается оцепенение (мышцы перенапряжены, но не управляемы), обморок (полное расслабление) или диссоциация (события не воспринимаются, как происходящие с вами).
После того, как угроза пройдет, здоровая нервная система возвращается в норму. Т.е. самая молодая часть ветви Х нерва опять берет контроль.
НО! У 60-80% людей нервная система не настолько жизнестойкая и остается в защитно-оборонительном состоянии. Угрозы нет – а организм живет так, как будто она есть. Если это продолжается достаточно долго, то может вызвать нарушение здоровья, эмоциональные или психические проблемы.
Дыхательная система – самая обширная система организма. Объединяет многие уровни мозга и отделы и за счет своей тесной взаимосвязи со всеми процессами организма позволяет «доставать» многие проблемы.
Это и лишний вес, и депрессия, и воспалительные процессы и некомфортное старение, и зависимости, и хроничесике болевые синдромы и многое другое.
Но самая актуальная для нас сейчас — это проблема «зависания» в состоянии угрозы.
Интересно?