Дистрес, на відміну від еустресу, це напруга, з якою людина не може впоратися.
Чим це небезпечно?
Гормони, які виробляються для адаптації до стресу — це кортизол і норадреналін (нейромедіатор).
Вони розраховані на короткий період дії, оскільки змінюють наш організм кардинально з метою вижити. Потрапили в кров — перебудували організм — організм відреагував активно — це служить командою припинити вироблення. Людина впоралася.
Це ключовий момент: вимкнути вироблення стресових гормонів може тільки активна реакція на стресовий фактор.
Біда в тому, що орган, який їх виробляє, — наднирники — НЕ приєднані до парасимпатичної нервової системи (тієї, що розслабляє). І тому, як би ви і чим би ви не розслаблялися після сильного стресу (сауна, алкоголь, сон) — вироблення стресових гармонів триває. А якщо причини ст
ресу повторюються знову і знову — відбувається застрявання в стресі.
Чим небезпечний хронічний дістрес:
1. Порушення сну. Прокидатися о 3-4 годині ночі — сну як не бувало. Але прокинутися вранці — покарання. А сон — це база для багатьох відновлювальних процесів.
2 Хронічний кортизол збільш
ує тиск, викликає запалення судин. Серце наражається на загрозу.
3. Усі запальні процеси посилюються. Короткостроково кортизол знижує запалення. Але хронічна його доза викликає резистентність до протизапального фактора. Гори таблеток, мазей проти запалення просто перестають працювати.
4. імунітет. Завдання кортизолу — відключити його. Т-лімфоцити відключені. А це створює сприятливе середовище для вірусів, бактерій і ракових клітин.
5. Пам’ять. Хронічний кортизол зменшує гіпокамп — комутатор пам’яті. У підсумку пам’ять погіршується. Свідомість плутається. Увага стає розмитою. Але з’являється уявна жуйка: ви постійно думаєте про якусь проблему, намагаєтеся знайти рішення (особливо вночі), але всі варіанти тільки погіршують справу.
6. Руйнування мікроелементів. Оскільки за тривалого стресу виникає велика тяга до вуглеводів, збільшується споживання солодкого. А солодке виснажує калій. Калій — це мікроелемент м’язової релаксації. І до напруження від стресу додається фізіологічна неможливість розслабитися. М’язовий «панцир», скутість, скутість, а звідси часті розтягнення, м’язові болі та проблеми з підвивихом великих суглобів.
7. Втрата м’язової та хрящової маси. Не просто втрата, а переродження в процесі глюконеогенезу в жирові відкладення. Оскільки виникає нижченаведен
а проблема.
8. Інсулінорезистентність. Інсулін припиняє виконувати свої функції — перетворювати молекулу глюкози на енергію. Звідси вічна слабкість. І тяга до солодкого.
9. Кортизол впливає на здатність нирок до фільтрації. Калій йде стрімко, а натрій затримується. Звідси — затримка рідини в організмі.
10. Проблеми з травленням. Воно мляве, неефективне.
Це дуже коротко.
Безумовно, ці зміни наростають повільно, частина з них не викликає заклопотаності, доки не переросте у складне захворювання. Смертність залежить від того, який саме орган «здасть».
«Вмирають» важливі аспекти життя, без яких життя вже не в кайф, а в тягар…
Будьте уважні до себе і своїх близьких. Дбайте про те, щоб стрес не переростав у хронічний.
Не знаєте як — приходьте » в групу «Тримай баланс!» де ми детально говоримо про все це і ще багато про що.
RU Адаптируйся, или умри!
Дистресс, в отличии от еустресса, єто напряжение, с которым человек не может справиться. Чем это опасно?
Гормоны, которые вырабатываются для адаптации к стрессу — это кортизол и норадреналин (нейромедиатор).
Они рассчитаны на короткий период действия, так как меняют наш организм кардинально с целью выжить. Попали в кровь – перестроили организм – организм отреагировал активно –это служит командой прекратить выработку. Человек справился.
Это ключевой момент: выключить выработку стрессовых гормонов может только активная реакция на стрессовый фактор.
Беда в том, что орган, который их вырабатывает – надпочечники – НЕ присоеденены к парасимпатической нервной системе (той, что расслабляет). И потому, как бы вы и чем бы вы не расслаблялись после сильного стресса (сауна, алкоголь, сон) – выработка стрессовых гармонов продолжается. А если причины стресса повторяются вновь и вновь – происходит застревание в стрессе.
Чем опасно:
- Нарушение сна. Просыпаться в 3-4 часа ночи – сна как не бывало. Но проснуться утром – наказание. А сон – это база для многих восстановительных процессов.
- Хронический кортизол увеличивает давление, вызывает воспаление сосудов. Сердце подвергается угрозе.
- Все воспалительные процессы усиливаются. Краткосрочно кортизол понижает воспаление. Но хроническая его доза вызывает резистентность к противовоспалительному фактору. Горы таблеток, мазей против воспаления просто перестают работать.
- Иммунитет. Задача кортизола – отключить его. Т-лимфоциты отключены. А это создает благоприятную среду для вирусов, бактерий и раковых клеток.
- Память. Хронический кортизол уменьшает гипокамп – коммутатор памяти. В итоге память ухудшается. Сознание путается. Внимание становиться размытым. Но появляется мысленная жвачка: вы постоянно думаете о какой-то проблеме, пытаетесь найти решение (особенно ночью), но все варианты только ухудшают дело.
- Разрушение микроелементов. Поскольку при длительном стрессе возникает большая тяга к углеводам, увеличивается потребление сладкого. А сладкое истощает калий. Калий – это микроелемент мышечной релаксации. И к напряжению от стресса добавляется физиологическая невозможность расслабиться. Мышечный «панцирь», скованность, зажатость, а отсюда частые растяжения, мышечные боли и проблемы с подвывихом крупных суставов.
- Потеря мышечной и хрящевой массы. Не просто потеря, а перерождение в процессе глюконеогенеза в жировые отложения. Поскольку возникает нижеследующая проблема.
- Инсулинорезистентность. Инсулин прекращает выполнять свои функции – преобразовывать молекулу глюкозы в енергию. Отсюда вечная слабость. И тяга к сладкому.
- Кортизол влияет на способность почек к фильтрации. Калий уходит стремительно, а натрий задерживается. Отсюда – задержка жидкости в организме.
- Проблемы с пищеванрением. Оно вялое, неэффективное.
Это очень кратко и бегло.
Безусловно, эти изменения нарастают медленно, часть из них не вызывает озабоченности, пока не перерастет в сложное заболевание. Смертность зависит от того, какой именно орган «сдаст». Но в целом, даже при вялотекущей болезни, качество жизни значительно снижается. «Умирают» важные аспекты жизни, без которых жизнь уже не в кайф, а в тягость…
Будьте внимательны к себе и своим близким. Заботьтесь о том, чтобы стресс не перерастал в хронический.
Не знаете как – подписывайтесь на страницу, следите за публикациями с хештегом #психосоматика-стреса
Или записывайтесь в группу «Держи баланс!» где мы подробно говорим обо всем этом и еще много о чем.