Чому хобі під час війNи втричі важливіше?

Хобі — дуже серйозна річ насправді.

У коуч літературі його називають «друга нога». Хобі — це насолода і скидання напруги. Хобі дає змогу зберігати ігровий, непідкупний підхід до справи, що позитивно позначається на основній, грошовій роботі, де маса обмежень створюють закостенілість мислення. Хобі дає змогу не втрачати самоповаги, якщо на основній роботі все йде в тартарари.
Хобі і під час війNи виконує ту саму функцію, але є більш чітким скринінгом вашого стану.
Порушення роботи нервової системи через сильний тривалий стрес чи травму може не проявитися одразу. Погана робота гомеостазу не буде помітна місяцями. Поведінка може стати помітно дивною для оточуючих дуже не скоро.

А ось хобі — моментальний маркер, що з вами щось не так.

Чому?

Застрявання в симпатичному або дорсальному статусі нервової системи (а в нормі вони повинні вести тільки в момент загрози) не сумісні з багатьма процесами організму. Але, як я говорила вище, це може проявлятися місяцями іноді роками. Тобто процес руйнування йде, а ви не знаєте точно про це.
А ось стосовно хобі ви відразу зрозумієте — вибило. Вам не хочеться більше цим займатися. Точніше начебто й хочеться — а внутрішнього поштовху до практичних дій немає… Або начебто якось зібрався… а ідей немає, немає розуміння… тупиш якось…

Не поспішайте списувати апатію та відторгнення від  улюбленої діяльності на втому.

Дистрес і травма не сумісні з творчістю, креативом, розвитком, змагальністю…
Система або захищається — або розвивається.
І знову ж таки, якщо ви зробите обрані вами способи подолання стресу, травми — то саме хобі покаже, що все вийшло, що ви повернулися у норм.
Воно знову стане для вас бажаним, таким, що приносить позитивні емоції.

RU

Почему хобби во время войны втрое важнее?

Хобби — очень серьезная вещь на самом деле.

В коуч литературе его называют «вторая нога». Хобби — это наслаждение и сброс напряжения. Хобби позволяет сохранять игровой, неподкупный подход к делу, что положительно сказывается на основной, денежной работе, где масса ограничений создают закостенелость мышления. Хобби позволяет не терять самоуважения, если на основной работе все идет в тартарары.
Хобби и во время войны выполняет ту же функцию, но является более четким скринингом вашего состояния.
Нарушение работы нервной системы из-за сильного длительного стресса или травмы может не проявиться сразу. Плохая работа гомеостаза не будет заметна месяцами. Поведение может стать заметно странным для окружающих очень не скоро.

А вот хобби — моментальный маркер, что с вами что-то не так.

Почему?
Застревание в симпатическом или дорсальном статусе нервной системы (а в норме они должны вести только в момент угрозы) не совместимы со многими процессами организма. Но, как я говорила выше, это может проявляться месяцами иногда годами. То есть процесс разрушения идет, а вы не знаете точно об этом.
А вот в отношении хобби вы сразу поймете — выбило. Вам не хочется больше этим заниматься. Точнее вроде бы и хочется — а внутреннего толчка к практическим действиям нет… Или вроде бы как-то собрался… а идей нет, нет понимания… тупишь как-то…
Не спешите списывать это на усталость.
Дистресс и травма не совместимы с творчеством, креативом, развитием, состязательностью
Система либо защищается — либо развивается.
И опять же, если вы сделаете выбранные вами способы преодоления стресса, травмы — то именно хобби покажет, что все получилось, что вы вернулись в норму.
Оно снова станет для вас желанным, приносящим положительные эмоции.

Leave a Comment